Розвиток культурно-гігієнічних навичок у дітей

КУЛЬТУРНО-ГІГІЄНІЧНІ НАВИЧКИ, ЇХ ЗНАЧЕННЯ
У РОЗВИТКУ ДИТИНИ

З перших днів життя при формуванні культурно-гігієнічних навичок йде не просто засвоєння правил і норм поведінки, а надзвичайно важливий процес соціалізації, входження малюка в світ дорослих.

Не можна цей процес залишати на потім - хай поки дитина залишиться дитиною, а привчити її до правил можна і пізніше. Це невірна думка! Психічний розвиток - процес нерівномірний, його лінії йдуть не одночасно, тобто періоди найбільш швидкого розвитку тих чи інших функцій, психічних якостей. Ці періоди називаються сенситивними, і період раннього і дошкільного дитинства найбільш сприятливий для формування культурно-гігієнічних навичок. Потім на їх основі будується розвиток інших функцій і якостей.

Культурно-гігієнічні навички збігаються з такою лінією психічного розвитку, як розвиток волі. Малюк ще нічого не вміє робити, тому всяка дія дається з великими труднощами. І не завжди хочеться доводити почату справу до кінця, особливо якщо нічого не виходить. Нехай мама чи вихователька погодує, вимиє руки, адже так важко утримати слизьке мило, коли воно вискакує з рук і не слухається. Дуже важко встати рано вранці, та ще й самому одягнутися: треба пам'ятати всю послідовність одягання, вміти застебнути гудзики, зав'язати шнурки: Мама це зробить краще, та й швидше. І якщо дорослі поспішають прийти на допомогу дитині при найменшому утрудненні, звільнити його від необхідності докладати зусиль, то дуже швидко у нього сформується пасивна позиція: "Застебніть", "Зауважте", "Одягніть".

Для того, щоб завершити дію, отримати якісний результат, зробити все в правильній послідовності, красиво і акуратно, потрібно докласти вольові зусилля.

Так для дитини важливим стає якість виконання дії, вона вчиться доводити почату справу до кінця, утримувати мету діяльності, не відволікатися. І тепер уже не дорослий нагадує про необхідність тієї або іншої дії, а сама дитина за своєю ініціативою її сама вчиняє, контролює її хід. При цьому формуються такі вольові якості особистості, як цілеспрямованість, організованість, дисциплінованість, витримка, наполегливість, самостійність.

Виконання культурно-гігієнічних навичок створює умови для формування основ естетичного смаку.

Так, дівчинка починає придивлятися до себе, порівнювати, наскільки вона змінилася, коли її причесали, зав'язали бантики. Важливо, щоб дорослий при скоєнні побутових процесів ненав'язливо звертав увагу дитини на зміни в її зовнішньому вигляді. Дивлячись у дзеркало, маля не тільки відкриває себе, але й оцінює свій зовнішній вигляд, співвідносить його з уявою про еталоні, усуває неохайність у своєму одязі і зовнішності. Таким чином, складається критичне ставлення до свого вигляду, народжується правильна самооцінка. Дитина поступово переходить до контролю за своїм зовнішнім виглядом.

Освоєння культурно-гігієнічних навичок пов'язане з етичним розвитком дошкільника. Трирічний малюк вже може дати моральну оцінку діям людини або героя казки. Поки вона ще заснована на перенесенні загального емоційного ставлення дитини до людини або персонажа: подобається, значить, хороший, не подобається, значить, поганий.

У чотири-п'ять років у дітей починаються складатися моральні поняття "добре", "погано". Діти відносять до них вчинки інших людей і на цій підставі оцінюють поведінку. Треба пам'ятати, що дитині важко оцінити складні вчинки, набагато легше побутова поведінка.

Взаємопов'язано з формуванням культурно-гігієнічних навичок складаються і розвиваються моральні почуття. Малюки до трьох років відчувають задоволення від того, що вони спочатку виконують дії спочатку разом з дорослим, а потім самостійно. У чотири роки задоволення дитині доставляє правильність виконання дії, що підтверджується відповідною оцінкою дорослого. Прагнення заслужити схвалення, похвалу є стимулом, що спонукає малюка до виконання дії. І тільки потім, коли він зрозуміє, що за кожною дією стоїть правило, засвоїть моральну норму, співвіднесе її з дією, вона починає відчувати задоволення від того, що надходить відповідно до моральної норми. Тепер дитина радіє не тому, що вимила руки, а тому, що акуратна: "Я хороший, тому що все роблю правильно"

Діти 3-4 років тільки починають усвідомлювати правила поведінки, але ще не бачать прихованих за ними моральних норм, часто не відносять цих правил до іншого. Вихователю треба пам'ятати, що про активне освоєння правил поведінки свідчить поява скарг-заяв, адресованих дорослому. Малюк помічає порушення правил іншими дітьми і повідомляє про це. Причина подібних висловлювань дитини в прагненні переконатися, що вона правильно розуміє правила поведінки, отримує підтримку з боку дорослого. Тому до таких скарг слід ставитися з великою увагою. Підтвердіть, що малюк правильно розуміє суспільні вимоги, і підкажіть, як потрібно вчинити, якщо він помічав свої порушення.

ШЛЯХИ ФОРМУВАННЯ КГН

Формування КГН збігається з основною лінією психічного розвитку в ранньому віці - становленням спонукаючих і співвідносних дій. Перші припускають оволодіння предметом, знаряддям, за допомогою якого людина впливає на інший предмет, наприклад, ложкою їсть суп. За допомогою співвідносних дій предмети наводяться у відповідні просторові положення: малюк закриває і відкриває коробочки, кладе мило в мильницю, вішає рушник за петельку на гачок, застібає гудзики, зашнуровує черевики. Дорослі повинні пам'ятати про це і створювати відповідні умови: у ванній (туалетній) кімнаті обов'язково повинні бути гачки, полички, розташовані на зручному для дитини рівні, на рушниках повинні бути петельки і т. д.

По мірі освоєння КГН узагальнюються, відриваються від відповідного їм предмета і переносяться в ігрову, уявну ситуацію, тим самим, впливаючи на становлення нового виду діяльності - гри. В іграх дитина відображає (особливо спочатку) побутові дії, перш за все тому, що вони їй добре знайомі і неодноразово відбувалися по відношенню до неї самої. Ігрові дії дітей цього віку максимально розгорнуті. Так, якщо в п'ять-сім років дитина може замінити дію словом, наприклад, "вже поїли", то в ранньому віці вона старанно годує ведмедика першим, другим і третім блюдом. Щоб прискорити формування КГН необхідно в процесі ігор нагадувати дитині: "Ти завжди миєш руки перед їжею Чи не забула ти помити руки своїй дочці?». Таким чином, засвоєні КГН збагачують зміст дитячих ігор, а ігри в свою чергу стають показником засвоєння КГН.

КГН пов'язані не тільки з грою. Вони лежать в основі першого доступного дитині виду трудової діяльності - праці з самообслуговування. Малюк навчився вдягати сукні, колготки, туфлі і починає освоювати послідовність одягання: що спочатку, що потім. При цьому сформовані навички об'єднуються, утворюючи схему дій у ситуаціях одягання, умивання, укладання спати і т.д. Тобто відбувається укрупнення одиниць дії, коли малюк працює вже не з одним елементом, а з їх групою. Поступово трудові дії об'єднуються в складні форми поведінки. При цьому він переносить ставлення до себе на ставлення до предметів, починає стежити за чистотою не лише свого зовнішнього вигляду, але і своїх речей, за порядком.

Таким чином, можна стверджувати, що сформовані КГН забезпечують перехід до більш складних видів діяльності, стимулюють їх розвиток, збагачують зміст.