Заклад дошкільної освіти (ясла-садок) № 14 «Горобинка» Чорноморської міської ради Одеського району Одеської області Код ЄДРПОУ 38363979








Сторінка фізінструктора

Ранкова гімнастика (відеопосилання):

- Зайці танцювали (проект С. Дерди, виконує Оля Какас'ян)

 

- Весёлая МУЛЬТ-зарядка / Morning exercises cartoon. Наше_всё!

 

- Веселая МУЛЬТ-зарядка 2 / Physical jerks. Наше_всё!

 

- Веселая зарядка

 

 

 

Імунна гімнастика

Одну долоню покласти на чоло, іншу - на потилицю. Через одну хвилину поміняти руки місцями.

Масаж одночасно краї вушних раковин.

Легий масаж за вушними раковинами.

Зробити три вдихи-видихи через ліву(праву) носові порожнини.

Покласти одну руку на пуп та око й тримати нерухомо; вказівний і середній пальці іншої руки(зігнувши у кулак всі інші пальці) покласти навколо губ і виконувати легкий масаж.

Руки покласти на пояс; вирівняти спину й підняти голову. Промарширувати вісім разів.

Нахилитись вперед і виконувати погладжувальні рухи одночасно обома кистями рук, одну хвилину.

Легке прогладжування ніг по бічних поверхнях знизу-нагору(до трьох раз кожну ногу).

Легкий масаж рук по верхній частині від кисті до плеча(по три разикожну руку).

 

 

 

Поради батькам від фізінструктора:

·Щоденно виконуйте разом з дитиною ранковугімнастику,виходьте на прогулянки;
·Разом з дитиною здійснюйте пішохідні прогулянки

та туристичні походи;
·Залучайте дитину до виконання основних рухів—ходьба, біг, стрибки, вправи з м'ячем,лазіння,повзання...

·Грайте з дитиною в рухливі та спортивні ігри;
·Беріть участь разом з дитиною у проведенні спортивних свят, розваг, що організовуються дошкільним закладом;
·Катайтеся разом з дитиною на велосипеді, роликах, грайте у бадмінтон, теніс, футбол, стрибайте на скакалці.

 

 

Валеологічний порадник для батьків:


1.Будьте добрим і гарним прикладом для своїх дітей у ставленні до свого здоров'я.

2.Ведіть здоровий спосіб життя.

3.Займайтеся фізичною культурою, виконуйте вранці гімнастику.

4.Загартовуйтеся разом із дитиною.

5.Більше бувайте на свіжому повітрі.

6.Не паліть і не розпивайте спиртні напої у присутності дітей. Пам'ятай :«І Вони повторюють ваші дії в дитячому садку.

7.Дотримуйтеся режиму харчування. Зумійте переконати сина чи доньку споживати всі страви, навіть ті, які вони не люблять, але які є для них необхідними й корисними.

8.Дотримуйтеся завжди правил гігієни і привчайте до цього дитину.

9.Наповніть свою душу і серце любов'ю до всіх і до всього. Передай те це дітям. Більше усміхайтеся. Це запорука здорової сім'ї, особистого здоров'я вашого і ваших дітей.


Приклад батьків – кращий метод переконання дітей у користі фізичної культури. Якщо дорослі (батько, мати, старші брати та сестри, дідусь)виконують ранкову гімнастику, показуючи дитині, як правильно робити загально розвиваючі вправи, здійснюючи при цьому загартовуючі процедури, то це краще будь-яких балачок про значення її для зміцнення здоров'я.Дитина переконується в її користі, тому що бачить, що гімнастикою займаються рідні їй люди, яких вона любить.

Фізичні лінощі дорослих, просиджування годинами біля телевізора, звичка до побутового комфорту, міського транспорту, боязкість простуд - все це, як вірус, передається дітям. А потім батьки запитують, чому син або донька такі мляві, бліді, непристосовані до фізичних вправ та навантажень, чому в них часто болить голова, погана постава та ін.

Аналіз причин, які призвели до такого стану, свідчить, що діти не завжди бачать у своїх батьках зразок, гідний для наслідування культури фізичної. Серйозний підхід до організації фізичного виховання дитини в сім'ї дозволяє сформувати у неї звичку та потребу до систематичних занять фізичними вправами. Відсутність цієї потреби у людини слід розглядати як значний недолік у її вихованні.

Фізичні вправи в сім'ї з дітьми 2-6 років проводяться у певній системі. Вранці, після підйому, дитина виконує ранкову гімнастику. Вона складається з 4-8 загальнорозвиваючих вправ, які повторюються 6-12 разів (стрибки 12-24 рази) залежно від вікудітей.


У теплий період року(весною та влітку) ранкову гімнастику корисно проводити на свіжому повітрі (спортивний майданчик біля будинку або на дворі). Це дає можливість загартовувати організм дитини свіжим повітрям та урізноманітнювати комплекс загальнорозвиваючих вправ бігом та іграми. Під час несприятливої та холодної погоди (восени та взимку) гімнастику проводять у добре провітреній кімнаті. Бажано, щоб температура повітря не перевищувала +17...+16 °С (у дітей 2-4 років) та +5...+14 °С (у дітей 5-6 років). З метою підвищення оздоровчого ефекту гімнастики її поєднують з повітряною ванною. Тому діти виконують вправи в трусиках та босоніж.


Для тих дітей, які відвідують дитячий садок, ранкова гімнастика обов'язкова у вихідні дні.Також необхідно з метою покращання загального фізичного розвитку та попередження порушень постави виконувати цей комплекс відразу ж після денного сну.

 

Під час прогулянок на свіжому повітрі у першу та другу половини дня дитину вправляють у виконанні основних рухів: ходьба по колоді, яку покладено на землю, або лаві; стрибки в довжину з місця, зістрибування з пеньків; метання м'ячів (шишок, каштанів) у ціль (дерево) та на дальність; біг зі зміною швидкості та ін.

Однією з форм активного відпочинку дітей та зміцнення їх здоров'я є участь разом з батьками у пішохідних та лижних прогулянках.Такі походи виховують у дітей почуття відповідальності та взаємодопомоги, виробляють витримку, наполегливість, витривалість. Вони також дають можливість ознайомити дітей з красою рідної природи.


З дітьми 3-4 років прогулянки плануються з таким розрахунком, щоб перехід в один кінець складав 20-30 хв, для дітей 5-6 років - 35-45 хв. При регулярній участі старших дошкільнят у пішохідних переходах вони можуть долати шлях до 7-8 км.

Прогулянки на лижах доступні дітям з 5 років, якщо вони оволоділи перемінним двокроковим ходом. Добре треновані діти під час походу на лижах з батьками можуть долати відстань до 6-8 км.

Значний інтерес у дітей викликають вправи спортивного характеру.Взимку - катання на санчатах, ковзанах, лижах. Влітку -плавання, катання на велосипеді, гра у бадмінтон та ін. Стимулюючи рухову діяльність дошкільнят та плануючи прогулянки з цікавими вправами та іграми, можна підвищити їх оздоровчу цінність та ефективність впливу на фізичний розвиток дітей.

При відповідному навчанні діти швидко оволодівають основами техніки вищеназваних рухів. Батьки повинні підтримувати інтерес та потяг дітей до занять спортом, допомогти їм у перспективі вибрати спортивну спеціалізацію (записати дитину в спортивну секцію).За образним висловом А. С. Макаренка, батьки повинні «обладнати для дітей спортивний шлях».

Батькам необхідно пам'ятати, що діти, які систематично займаються фізкультурою, стають не тільки більш здоровими, міцними та загартованими, а й самостійними, рішучими, сміливими, більш наполегливими для досягнення поставленої мети, вони легше входять у дитячий колектив і швидше засвоюють трудові навички.

Отже, фізичний розвиток дитини, її здоров'я залежать у першу чергу від батьків, їхнього способу життя.

 

Консультація для батьків "Розвиток дрібної моторики рук у дітей дошкільного віку

БАТЬКІВ ЗАВЖДИ ХВИЛЮЄ ПИТАННЯ, ЯК ЗАБЕЗПЕЧИТИ ПОВНОЦІННИЙ РОЗВИТОК ДИТИНИ І ЯК ПРАВИЛЬНО ПІДГОТУВАТИ ЙОГО ДО ШКОЛИ. ВЧЕНИМИ ДОВЕДЕНО, ЩО РОЗВИТОК РУКИ ТА РОЗВИТОК МОВИ І МИСЛЕННЯ ДИТИНИ ТІСНО ЗВ'ЯЗАНІ МІЖ СОБОЮ.

РОЗВИТОК ДРІБНОЇ МОТОРИКИ ЦЕ ОДИН З НАЙВАЖЛИВІШИХ ПОКАЗНИКІВ ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОЇ ГОТОВНОСТІ МАЛЮКА ДО ШКІЛЬНОГО НАВЧАННЯ. ЗАЗВИЧАЙ, ЯКЩО У ДИТИНИ ДОБРЕ РОЗВИНУТА ДРІБНА МОТОРИКА, ВОНА ЗАВЖДИ ЛОГІЧНО МІРКУЄ, В НЕЇ ДОБРЕ РОЗВИНУТА ПАМ'ЯТЬ, УВАГА ТА ЗВ'ЯЗНА МОВА. ВЧИТЕЛІ ЗАВЖДИ ВІДЗНАЧАЮТЬ, ЩО ПЕРШОКЛАСНИКИ ДУЖЕ ЧАСТО ВІДЧУВАЮТЬ ВЕЛИКІ ТРУДНОЩІ В ОПАНУВАННІ НАВИЧОК В ПИСЬМІ. ПИСЬМО - ЦЕ СКЛАДНИЙ НАВИК, ЯКИЙ ВКЛЮЧАЄ ВИКОНАННЯ УНІКАЛЬНИХ, КООРДИНОВАНИХ РУХІВ РУКИ. ОТЖЕ ТЕХНІКА ПИСЬМА ПОТРЕБУЄ СУМІСНОЇ ЗЛАГОДЖЕНОЇ РОБОТИ М'ЯЗІВ КИСТІ ТА ВСІЄЇ РУКИ, А ТАКОЖ РОЗВИНЕНОГО ЗОРОВОГО СПРИЙНЯТТЯ ТА ДОВІЛЬНОЇ УВАГИ.

ДЛЯ ПОВНОГО ОВОЛОДІННЯ НАВИЧКАМИ ПИСЬМА НЕОБХІДНО МАТИ ПЕВНУ ФУНКЦІОНАЛЬНУ ЗРІЛІСТЬ КОРИ ГОЛОВНОГО МОЗКУ, У НЕПІДГОТОВЛЕНИХ ДО ПИСЬМА ДІТЕЙ, ПРИ НЕДОСТАТНЬОМУ РОЗВИТКУ ДРІБНОЇ МОТОРИКИ ТА ЗОРОВОГО СПРИЙНЯТТЯ І УВАГИ, ЯК ПРАВИЛО, ПРИВОДИТЬ ДО СТАНУ ТРИВОГИ ДИТИНИ У ШКОЛІ ТА НЕГАТИВНОГО СТАВЛЕННЯ ДО НАВЧАННЯ. ТОМУ В ДОШКІЛЬНОМУ ВІЦІ ДУЖЕ ВАЖЛИВО РОЗВИВАТИ МЕХАНІЗМИ, ЯКІ ПОТІМ БУДУТЬ НЕОБХІДНІ ДЛЯ ОВОЛОДІННЯ ПИСЬМОМ, СТВОРЮВАТИ УМОВИ ДЛЯ ПОСТІЙНОГО НАКОПИЧЕННЯ ДИТИНОЮ ПРАКТИЧНОГО ТА РУХОВОГО РОЗВИТКУ І НАВИЧОК РУЧНОЇ ВМІЛОСТІ.

В ДОШКІЛЬНОМУ ВІЦІ ДУЖЕ ВАЖЛИОЮ РАХУЄТЬСЯ САМЕ ПІДГОТОВКА ДО ПИСЬМА, А НЕ САМЕ НАВЧАННЯ ПИСАТИ, І ЦЕ ПОВИННО ПОЧИНАТИСЯ ЗАДОВГО ДО ШКІЛЬНОЇ ПАРТИ.БАТЬКИ, ЯКІ В ПЕВНИЙ ЧАС ПОЧИНАЮТЬ ПРИДІЛЯТИ НАЛЕЖНУ УВАГУ ПЕВНИМ ВПРАВАМ, РІЗНОМАНІТНИМ ЗАВДАННЯМ, ІГРАМ, ЩО ДО РОЗВИТКУ ДРІБНОЇ МОТОРИКИ ТА КООРДИНАЦІЇ РУХІВ РУК, НАРАЗІ ВИРІШУЮТЬ ВІДРАЗУ ДВА ПИТАННЯ: ПО-ПЕРШЕ, ВОНИ НЕПРЯМИМ ЧИНОМ ПОЧИНАЮТЬ ВПЛИВАТИ В ЗАГАЛЬНОМУ ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОМУ РОЗВИТКУ МАЛЮКА, ПО-ДРУГЕ, ВОНИ ЙОГО ДО ОВОЛОДІННЯ НАВИЧОК ПИСЬМА, ЯКІ В МАЙБУТНЬОМУ ОБОВ'ЯЗКОВО ДОПОМОЖУТЬ УНИКНУТИ РІЗНИХ ПРОБЛЕМ ШКІЛЬНОГО НАВЧАННЯ.

ОСНОВНІ ВИДИ РОЗВИТКУ ДРІБНОЇ МОТОРИКИ РУК ПАЛЬЧИКОВА ГІМНАСТИКА ("ПАЛЬЧИКОВІ ІГРИ" - ЦЕ ЯК ЗАВЖДИ, ІНСЦЕНУВАННЯ ЗА ДОПОМОГОЮ ПАЛЬЦІВ РІЗНИХ РИМОВАНИХ КАЗОК ТА ІСТОРІЙ, ВИКОНАННЯ БАГАТЬОХ ІГОР ВИМАГАЮТЬ БРАТИ УЧАСТЬ ОБИДВІ РУКИ, ЩО НАВЧАЄ ДІТЕЙ ОРІЄНТУВАННЮ В ПОНЯТТЯХ НАПРЯМКУ: «ЛІВОРУЧ», «ПРАВОРУЧ», «ВНИЗ», «УГОРУ» ТО ЩО. В ХОДІ ПАЛЬЧИКОВИХ ІГОР МАЛЮКИ ПОВТОРЮЮТЬ РУХИ ДОРОСЛИХ, ТИМ САМИМ АКТИВІЗУЮТЬ МОТОРИКУ РУК, ТАКИМ ЧИНОМ ВИРОБЛЯЄТЬСЯ УМІННЯ КЕРУВАТИ СВОЇМИ РУХАМИ, ТРЕНУВАННЯ СПРИТНОСТІ, КОНЦЕНТРУВАННЯ УВАГИ НА ОДНОМУ З ВИДІВ ДІЯЛЬНОСТІ.

ГРА "МОЯ СІМ'Я".

ЦЕ ПАЛЬЧИК - МІЙ ДІДУСЬ,
ЦЕ ПАЛЬЧИК - МОЯ БАБУСЯ,
ЦЕ ПАЛЬЧИК - ЛЮБИМИЙ ТАТКО,
ЦЕ ПАЛЬЧИК - РІДНЕНЬКА НЕНЬКА,
ЦЕ ПАЛЬЧИК - БУДУ Я,
ОТ І ВСЯ МОЯ СІМ'Я! (ПОЧЕРГОВО ЗГИНАЮТЬ ПАЛЬЦІ, З ПОЧАТКУ ВЕЛИКИЙ)

ГРА "КОНИКИ"ПО ДОРОЗІ БІЛОЮ, ГЛАДКОЮСКАЧУТЬ ПАЛЬЦІ, ЯК КОНЯЧКИ.ЦОК-ЦОК-ЦОК, ЦОК-ЦОК-ЦОК.СКАЧЕ ЖВАВИЙ ТАБУНЕЦЬ.(ПАЛЬЧИКИ "СКАЧУТЬ" ПО СТОЛУ В РИТМІ ВІРША)

ГРАФІЧНІ ВПРАВИ ЗАВДАННЯ "ШТРИХУВАННЯ" НАМАЛЮЙТЕ КОНТУРНУ КАРТИНКУ, НАПРИКЛАД, ФРУКТ, АБО ОВОЧ І ДАЙТЕ ДИТИНІ ЗАШТРИХУВАТИ КАРТИНКУ ПРЯМИМИ РІВНИМИ ЛІНІЯМИ, НЕ ВИХОДЯЧИ ЗА ЇЇ КОНТУРИ.

ЗАВДАННЯ "ОБВЕДИ МАЛЮНОК" НАМАЛЮЙТЕ КОНТУРНУ КАРТИНКУ І ДАЙТЕ ДИТИНІ ОБВЕСТИ МАЛЮНОК ТОЧНО ПО ЛІНІЯХ, НЕ ВІДРИВАЮЧИ ОЛІВЕЦЬ ВІД ПАПЕРУ.

ЗАВДАННЯ "З'ЄДНАЙ ПО ТОЧКАХ" НАМАЛЮЙТЕ КОНТУРНУ КАРТИНКУ ПУНКТИРНИМИ ЛІНІЯМИ І ДАЙТЕ ДИТИНІ З'ЄДНАТИ ПУНКТИРИ (ТОЧКИ) ОДНІЄЮ СУЦІЛЬНОЮ ЛІНІЄЮ, НЕ ВІДРИВАЮЧИ ОЛІВЕЦЬ ВІД ПАПЕРУ.

ЗАВДАННЯ "НАМАЛЮЙ ФІГУРИ" НАМАЛЮЙТЕ ДВІ ГЕОМЕТРИЧНІ ФІГУРИ, ОДНУ ВЕЛИКУ, ІНШУ МАЛЕНЬКУ ДАЙТЕ ДИТИНІ НАМАЛЮВАТИ ВСЕРЕДИНІ ВЕЛИКОЇ ФІГУРИ, ЩО ПОСТУПОВО ЗМЕНШУЮТЬСЯ ФІГУРИ, А НАВКОЛО МАЛЕНЬКОЇ - ПОСТУПОВО ЗБІЛЬШУЮТЬСЯ ФІГУРИ. ТОРКАТИСЯ СТІНОК ПОПЕРЕДНЬОЇ ФІГУРИ МОЖНА. ЧИМ БІЛЬШЕ ВИЙДЕ ФІГУР, ТИМ КРАЩЕ.

ЗАВДАННЯ "НАМАЛЮЙ ТАКУ Ж КАРТИНКУ" НАМАЛЮЙТЕ БУДЬ-ЯКУ КАРТИНКУ І ДАЙТЕ ДИТИНІ ПОВТОРИТИ ВАШ МАЛЮНОК.

ЗАВДАННЯ "ДОРИСУЙ КАРТИНКУ" НАМАЛЮЙТЕ ЛІВУ ПОЛОВИНУ КАРТИНКИ І ДАЙТЕ ДИТИНІ ДОМАЛЮВАТИ ПРАВУ ПОЛОВИНУ МАЛЮНКА.

ЗАВДАННЯ "ГРАФІЧНИЙ ДИКТАНТ" ДИТИНІ ДАЄТЬСЯ НАСТУПНА ІНСТРУКЦІЯ: "СЛУХАЙ УВАЖНО І ПРОВОДЬ ЛІНІЇ ПІД ДИКТОВКУ. ОДНА КЛІТИНКА ВГОРУ, ОДНА КЛІТИНКА НАПРАВО, ОДНА КЛІТИНКА ВНИЗ, ОДНА КЛІТИНКА НАПРАВО» І Т. Д. " ВІЗЕРУНКИ МОЖУТЬ БУТИ РІЗНИМИ.

ЧИМ ЩЕ МОЖНА ПОЗАЙМАТИСЯ З ДИТИНОЮ, ЩОБ РОЗВИНУТИ РУЧНУ ВМІЛІСТЬ? · РОЗМИНАТИ ПАЛЬЦЯМИ ПЛАСТИЛІН, ГЛИНУ;НАНИЗУВАТИ ВЕЛИКІ І ДРІБНІ ГУДЗИКИ, КУЛЬКИ НА НИТКУ;ГРАТИ З МОЗАЇКОЮ, КОНСТРУКТОРОМ, КУБИКАМИ;ГРАТИ З ПІСКОМ, ВОДОЮ;РІЗАТИ НОЖИЦЯМИ (АПЛІКАЦІЯ, СИМЕТРИЧНЕ ВИРІЗУВАННЯ, ВИРІЗАННЯ РІЗНИХ ФІГУРОК)МАЛЮВАТИ РІЗНОМАНІТНИМИ МАТЕРІАЛАМИ (ОЛІВЦЕМ, РУЧКОЮ, КРЕЙДОЮ, АКВАРЕЛЛЮ, КОЛЬОРОВОЮ КРЕЙДОЮ, ГУАШШЮ)

КОЖНА РОДИНА, ПРИВОДЯЧИ ДИТИНУ ДО НАШОГО ДИТСАДКА, НАСАМПЕРЕД ХОЧЕ БАЧИТИ ЇЇ ЗДОРОВОЮ, ФІЗИЧНО РОЗВИНЕНОЮ, ЗАГАРТОВАНОЮ, ЗАХИЩЕНОЮ ВІД УСЯКИХ НЕГАРАЗДІВ. ПРИ ЦЬОМУ ДОСИТЬ ЧАСТО МОЛОДІ МАМИ АБО ТУРБОТЛИВІ БАБУСІ ЗАНАДТО ПЕРЕВАНТАЖУЮТЬ СВОЇХ МАЛЯТ ЗАСТЕРЕЖЕННЯМИ: НЕ ЧІПАЙ, НЕ СТРИБАЙ, НЕ БІГАЙ, НЕ КРИЧИ, ВВАЖАЮЧИ, ЩО РОБЛЯТЬ ДИТИНІ ДОБРО. НАСПРАВДІ, МАЛЮК ПІД ТАКОЮ ОПІКОЮ ВИРОСТАЄ ІНФАНТИЛЬНИМ, ФІЗИЧНО СЛАБКИМ, НЕЗДАТНИМ ВИТРИМУВАТИ ЖИТТЄВІ НАВАНТАЖЕННЯ. ТОМУ ТРЕБА ДАТИ ЗРОЗУМІТИ БАТЬКАМ, ЩО У ДОШКІЛЬНОМУ ЗАКЛАДІ БУДУЄТЬСЯ ПОВСЯКДЕННЕ ЖИТТЯ ДИТИНИ, ЗОКРЕМА ФІЗИЧНОЇ КУЛЬТУРИ, ЯКА ЯВЛЯЄТЬСЯ СКЛАДОВОЮ ЧАСТИНОЮ ЗАГАЛЬНОЇ КУЛЬТУРИ НА ОСНОВІ ПРИНЦИПІВ ІНДИВІДУАЛЬНОСТІ, ПОСЛІДОВНОСТІ, ДОСТУПНОСТІ, СИСТЕМАТИЧНОСТІ. БАТЬКИ ПОВИННІ ЗРОЗУМІТИ, ЩО ПРАВИЛЬНЕ ВИКОРИСТАННЯ ТРАДИЦІЙНИХ ТА НЕТРАДИЦІЙНИХ ФОРМ РОБОТИ З ФІЗИЧНОГО ВИХОВАННЯ ВЕЛИКОЮ МІРОЮ СПРИЯЄ ПОВНОЦІННОМУ ПСИХІЧНОМУ РОЗВИТКОВІ ДИТИНИ ТА ВДОСКОНАЛЕННЮ ЇЇ РУХОВИХ ФУНКЦІЙ.

ВИДАТНИЙ РОСІЙСЬКИЙ ВЧЕНИЙ-ПЕДАГОГ К.Д.УШИНСЬКИЙ ЗАЗНАЧИВ: «ДАЙТЕ ДИТИНІ ТРОХИ ПОРУХАТИСЯ, І ВОНА ЗНОВУ ПОДАРУЄ ВАМ 10 ХВИЛИН УВАГИ, А ДЕСЯТЬ ХВИЛИН ЖВАВОЇ УВАГИ, ЯКЩО ВИ ЗУМІЛИ ЇХ ВИКОРИСТАТИ, ДАДУТЬ ВАМ БІЛЬШЕ, НІЖ ЦІЛИЙ ТИЖДЕНЬ НАПІВСОННИХ ЗАНЯТЬ».

 

ПРО РОЗВИТОК РУХОВОЇ АКТИВНОСТІ МАЛЯТ

Розвиток рухових умінь малюка дозволяє одночасно формувати як його особисті якості (воля, наполегливість, кмітливість), так і привчати до дисципліни. Правильно організоване фізичне, зокрема рухове виховання, є запорукою формування у дитини звички до здорового способу життя.Пам'ятайте, що координація рухів у дітей раннього віку розвивається переважно під час гри та самостійної рухової діяльності. Важливо створити належні умови для того, щоб дитина могла вільно рухатися як вдома, так і на вулиці. Не варто стримувати природну активність малюка, краще надати йому можливість ходити, бігати, залізати на гірку таспускатися з неї, кидати м'яч та сніжки, копати лопаткою в пісочниці, возити за мотузочку іграшкові машинки тощо. Ігрова рухова діяльність дитини є умовою поступового зміцнення її м'язів, удосконалення координації рухів, розвитку спритності. Не слід постійно оберігати малюка від можливих падінь, та ударів, весь час водити його за руку. Наслідком такого виховання, як правило, стає наступне відставання у розвитку рухової гімнастики дитини. Разом із тим даючи дитині певну свободу, потрібно вчити її бути обережною, спрямовувати її рухову активність на пізнання навколишнього середовища. У жодному разі не дорікайте дитині за її невдачі, невміння, незграбність. Виховуйте в малюка цілеспрямованість та впевненість у собі. Повсякчас прагніть того, щоб рухові вправи, ігри та заняття приносили дитині радість і задоволення, тоді й успіхи будуть більш значними..азом із ним, а він вас наслідує. Під час фізичного виховання дитини обов'язково слід враховувати її індивідуальні психічні особливості. Якщо малюк за вдачею боязкий, невпевнений у собі, його треба постійно підбадьорювати, хвалити навіть за найменше досягнення. Занадто спокійну та неквапливу дитину доцільно частіше залучати до рухливої гри, зацікавлювати новою іграшкою чи вигадуванням якоїсь неординарної ситуації.

 

 

 

Створення оптимального рухового режиму в природних умовах.

Оптимальний руховий режим передбачає проведення на високому методичному рівні всього комплексу організаційних форм фізичного виховання. Поряд з обов’язковими організаційними формами фізичної культури ( заняття, ранкова гімнастика, фізкультхвилинки ) з дітьми всіх вікових груп проводять прогулянки, рухливі ігри, піші переходи та вправи спортивного характеру, виконання основних рухів на свіжому повітрі. Педагоги ДНЗ мають спонукати дітей до рухової діяльності, регулювати їхню активність, схвалювати намагання виявляти самостійність, вольові зусилля. Важливий складник життєдіяльності дітей – прогулянки. Неодмінна умова їх проведення  - збалансування дорослими програмових вимог з бажаннями вихованців. Зміст роботи в ході прогулянок залежить від погоди, освітніх завдань, загальної атмосфери в групі, настрою та інтересів дітей тощо. На кожній прогулянці поряд з груповими рухливими іграми широко застосовують самодіяльні ігри з різноманітними фізкультурними посібниками ( м’ячем , скакалками, обручами). У зимовий час  діти можуть використовувати маленькі санчата, щоб покатати ляльок, картонні диски для метання, віжки для ігор у «конячки» тощо. Восени та навесні ( період міжсезоння), якщо на майданчику калюжі, використовують посібники, які дають можливість рухатися на обмеженій площі: колоду, лаву, м’ячі  або мішечки з піском для метання в ціль тощо.

З огляду на провідну роль ігрової діяльності в особистісному зростанні дітей, значне місце під час організації рухового режиму відводять рухливим іграм. Їх проводять в усіх вікових групах щодня: під час ранкового прийому ( 1-2 гри малої та середньої рухливості), на прогулянках ( 2-3 гри малої, середньої та високої рухливості), ввечері пропонують 1-2 гри середньої та малої рухливості. Усього протягом дня проводять 5-6 рухливих ігор, а влітку 6-7. Протягом дня слід проводити рухливі ігри різних видів: сюжетні й безсюжетні, ігри змагального типу, з елементами спортивних ігор ( баскетбол, футбол, городки, бадмінтон, настільний теніс, хокей) та спортивних вправ ( їзда на велосипеді, катання на санчатах, ковзанах, ходьба на лижах), забав ( серсо, кільцекид , кеглі) тощо. Навчання елементів більшості спортивних ігор і вправ спортивного характеру здійснюють на заняттях з фізичної культури, а закріплення на прогулянках.

Чимало основних рухів можна вдосконалювати під час прогулянок узимку. Для різноманітних вправ з рівноваги та стрибків можна рекомендувати ходьбу по снігових валах ( кучугурах із злежаним снігом). Дитина пересувається по них боком ( приставним кроком) або прямо, сходить на вал, збігає або зістрибує з нього. Дошкільники старших вікових груп можуть вправлятися з метання сніжок на дальність і в ціль ( дерево, стінка та ін..), стрибках через невелику кучугуру або купку снігу з місця й невеликого розбігу тощо. 

Організація та зміст  фізкультурних занять на повітрі.

Поєднання фізкультурних занять на свіжому повітрі з ранковою гімнастикою, рухливими іграми і спортивними вправами на прогулянці дає змогу повністю засвоїти програму з розвитку рухів. Заняття на повітрі проводять за високої рухової активності дітей, якої досягають завдяки включенню в заняття до 5 тривалих пробіжок, використанню фронтального і групового методів організації дітей під час виконання основних рухів, добору ігор і естафет. Збереженню високої працездатності дітей упродовж усього заняття сприяє правильне поєднання навантаження і активного відпочинку: вправи високої інтенсивності ( біг, стрибки, рухливі ігри) чергують з вправами низької та середньої інтенсивності ( ходьба, перешикування, лазіння, метання, вправи в рівновазі).

До початку занять і в процесі виконання вправ діти повинні отримувати відомості про частини тіла, напрями руху, уявлення про правильну поставу. Вони повинні знати про користь занять на повітрі, значення і техніку фізичних вправ, правила рухливих ігор, норми особистої гігієни тощо. Під час ігор і фізичних вправ потрібно виховувати у дітей рішучість, сміливість, прагнення до взаємодопомоги, дружнє ставлення один до одного. Використовуючи вправи на витривалість, треба виробляти наполегливість, учити долати труднощі.

Відповідно до методичних рекомендацій Міністерства освіти і науки України «Фізичний розвиток дітей в умовах дошкільного навчального закладу» ( Лист МОН від 16.08.2010 № 1/9-563), організоване навчання у формі фізкультурних занять проводять, починаючи з третього року життя.

Види занять за змістом рухових завдань і методикою проведення.

·        Комплексні, або інтегровані, мішані ( охоплюють стройові, загально розвивальні вправи, основні рухи, рухливі ігри та інші види фізичних вправ; проводяться з використанням комплексу наочних, словесних, практичних методів і прийомів навчання залежно від віку дітей);

·        Сюжетні ( будуються, як правило, за типовою структурою, але у формі «рухової розповіді», де всі рухові завдання пов’язані спільним сюжетом і виконуються в цікавих ігрових ситуаціях, на імітаціях тощо);

·        Ігрові ( усі освітні завдання розв’язуються лише за допомогою ігор (3-5): спочатку проводять 1-2 гри малої і середньої рухливості, потім 1-2 гри великої рухливості, на закінчення – малорухлива гра; ігри добирають так, щоб за руховим змістом вони відповідали змісту всіх структурних частин типового заняття; проводять на закріплення набутих рухових навичок або з контрольною метою);

·        Домінантні ( акцентовані на реалізацію певних освітніх завдань, застосуванні певних засобів фізичного розвитку тощо; наприклад: заняття на розвиток швидкісно-силових якостей, або на оволодіння елементами спортивної гри чи вправи, або заняття з переважним використанням певного виду фізкультурного обладнання, інвентарю тощо). Улітку – бадмінтон, футбол, баскетбол. Узимку, коли випадає сніг, доцільно всі заняття на свіжому повітрі присвячувати катанню на санчатах, навчанню дітей ходити на лижах та кататися на ковзанах (старші групи).

Тривалість заняття на повітрі.

Проведення занять з фізичної культури на свіжому повітрі планують під час прогулянки в першу половину зими та в період міжсезоння, а в теплу пору року всі їх проводять на спортивному майданчику. У теплу пору року такі заняття варто розпочинати через 10-15 хвилин після виходу на майданчик, щоб діти встигли адаптуватися до погодних умов і щоб фізіологічні показники – частота пульсу й дихання – досягли належного для активної рухової діяльності рівня. У прохолодну погоду ( особливо взимку та восени) ці заняття планують на другу половину прогулянки. Під час виконання фізичних вправ та рухливих ігор діти потіють і можуть застудитися, якщо залишити їх на майданчику. Тому після завершення занять вихованці заходять у приміщення, де переодягаються і готуються до обіду.

Тривалість частин заняття та обсяг матеріалу не постійні, вони змінюються залежно від освітніх завдань, умов проведення заняття. Проте, якщо їх проводять у холодну погоду або з ухилом на оволодіння елементами спортивних ігор чи вправ, їхня тривалість може дещо збільшуватися до 5 хвилин. Зокрема, заняття з лиж або катання на санчатах триває у старших групах – до 50 хв.- 1 години.

Зміст занять.

Заняття з фізичної культури передбачають: фізичні вправи, рухливі ігри, вправи та ігри спортивного характеру, які мають відповідати віковим можливостям та руховій підготовці дітей. Вправи на свіжому повітрі добирають відповідно до пори року, наявністю інвентарю та фізкультурного обладнання на майданчику, екіпіровки дошкільнят, а також ступеня володіння даними рухами. У цих заняттях основні рухи можна виконувати в комбінації з декількох вправ ( за типом смуги перешкод), коли діти поступово переходять від однієї вправи до іншої. Наприклад, діти йдуть по колоді, стрибають з неї, пролізають в обруч, виконують ходьбу по кубах (5-6) або пеньках різної висоти. Автомобільних шинах, закопаних  у землю, підлізають під дугу тощо. При цьому застосовується ігровий метод навчання та вдосконалення основних рухів. Пізньої осені та ранньої весни доцільні вправи з ходьби, бігу, стрибків ( у довжину з місця, у глибину в яму з піском), метання в ціль, підлізання, пролізання в обруч, вправи з рівноваги, рухливі та спортивні ігри. Якщо на майданчику мокро, заняття можна проводити у павільйонах, де застосовують різноманітні вправи в рівновазі ( ходьба по лаві, дошці, мотузці), підлізання під шнур, метання предметів у вертикальну та горизонтальну ціль, пролізання в обруч, рухливі ігри на обмеженій площі. Узимку, щоб діти не переохолоджувалися під час пояснення та показу рухів, на заняттях доцільно застосовувати вже засвоєні вправи та ігри, які можна виконувати на свіжому повітрі. Це вправи на рівновагу ( ходьба по стежках, протоптаних у снігу,- «слід у слід», ходьба по сніговому валу і зістрибування з нього), переступання через снігові кучугури; ковзання по крижаних доріжках та інше; стрибки в довжину з місця через купи снігу; у глибину на сніг; метання в ціль (дерево, щит), біг у повільному темпі, рухливі ігри, хокей з шайбою без ковзанів ( у старших групах), ходьба на лижах, катання на ковзанах та санчатах. Добираючи ігри та вправи для такого заняття, можна об’єднати їх одним сюжетом. Вихователю слід чітко продумувати організацію дітей, особливо під час основної частини заняття, запобігати тривалих пауз у виконанні вправ, що може призвести до переохолодження.

Заняття на повітрі складається з трьох частин: підготовчої, основної та заключної. Однак узимку та в період несприятливої погоди зміст підготовчої частини має деякі особливості. Підготовчу частину розпочинають з шикування на майданчику і ходьби, під час якої діти виконують 3-5 дихальних вправи. У холодний період року шикування на майданчику не проводять і підготовчу частину розпочинають з виходу дітей з приміщення на вулицю. Після нетривалої ходьби дають повільний біг по майданчику впродовж 2-4хв. ( залежно від віку). У цій частині заняття здійснюють підготовку дітей до майбутньої м’язової діяльності та навчання в більшості різним видам бігу: широким кроком, високо піднімаючи коліна, приставним кроком, спиною вперед, парами, врізнобіч тощо. Виконують також стрибки на одній і двох ногах, з ноги на ногу тощо. Застосування цих вправ спрямоване на поліпшення просторового орієнтування, зміцнення м’язів ніг і тазу, удосконалення постави. Біг закінчують ходьбою і перешикуванням у коло або колони. Основну частину заняття розпочинають з виконання комплексу загально розвивальних вправ. Після закінчення діти перешиковуються в колону по одному, на ходу складають використаний спортивний інвентар і біжать із середньою швидкістю залежно від віку – від 40с до 2хв. Біг закінчується ходьбою і перешикуванням для виконання вправ з основних рухів. Якщо діти тепло вдягнені (шубка або пальто), загально розвивальні вправи не проводять. Недоцільні вони також під час занять з катання на лижах, ковзанах, санчатах. Діти можуть виконувати ходьбу зі зміною темпу, деякі імітаційні види ходьби: високо піднімаючи коліна, як «конячка», по черзі піднімаючи вперед прямі ноги, як «чапля», ходьба приставним кроком правим та лівим боком, широким кроком («крок велетня»), спиною вперед та інші; біг підтюпцем 20-30с для молодших груп; 35-45с для старших груп по колу або змійкою. Це дає змогу підготувати їх організм до наступного виконання більш складних рухів. Тому тривалість основної частини цих занять дещо збільшується. На кожному занятті діти вправляються в декількох основних рухах. Першим виконують новий або важчий з координації рух. Потім діти знову біжать із середньою швидкістю, після чого вправляються в іншому, але знайомому їм русі. Вправи з основних рухів закінчують повільним бігом, потім організовують рухливу гру або гру-естафету. Ігри передбачають закріплення одного з основних рухів; переважно бігу. Гру повторюють 4-5 разів, паузи між повтореннями короткі. В основній частині вдосконалюють основні рухи, вправи та ігри спортивного характеру, рухливі ігри. При цьому варто застосовувати найбільш ефективні способи організації дітей: фронтальний, груповий, поточний або колове тренування. Заключний етап має забезпечити поступове зниження фізичного та емоційного навантаження, нормалізувати роботу дихальної та серцево-судинної систем. Він включає різновиди ходьби в повільному темпі або малорухомі ігри. Якщо під час гри діти багато бігають, то в заключній частині тривалість повільного бігу не зазначають, але вона має бути меншою, ніж зазвичай (не більше від 1-1,5хв.). Повільний біг переходить у ходьбу, під час якої виконують 6-8 дихальних вправ. На цьому заняття закінчують. Після заняття, у період холодної погоди, діти перевдягаються у приміщенні. Роздягатися потрібно в певному порядку: знизу вгору. Малятам допомагають дорослі, а старші дошкільники роздягаються самостійно, швидко розтирають одне одного рушниками і вдягають сухі речі.

Особливості організації занять на повітрі.

Ефективність занять із фізичної культури на свіжому повітрі значною мірою зумовлюється творчим підходом вихователя до добору засобів та їх організації. Під час виконання вправ необхідно прагнути до того, щоб діти менше стояли і повторювали рух більше число разів, покращуючи його якість. Цьому сприяє хороший показ, чітке пояснення, заохочення самостійності дітей, їх емоційний настрій. Проведення вправ у зимовий період має свої особливості. Під час навчання метання на дальність і в ціль треба якнайбільше більше використовувати сніжки – спресовані шматочки снігу (їх заготовляють самі діти на прогулянці напередодні заняття). Під час виконання стрибків у довжину і висоту з розгону діти приземляються на твердий грунт або ущільнений сніг спортивного майданчика. Тому основну увагу приділяють освоєнню техніки стрибків: загальній координації руху, м’якому приземленню, руху ніг у польоті тощо. А в теплий період року, коли діти приземляються до ями з піском, усю увагу зосереджують на збільшенні дальності та висоти стрибків. Під час занять на повітрі потрібно, щоб діти більше стрибали через різні перешкоди: снігові вали, доріжки, канавки, невисокі лавки, санчата тощо. Погодні умови можуть різко змінюватися, й іноді стає неможливим виконання запланованого раніше руху. Наприклад, обледеніли перекладини гімнастичної стінки, і не можна провести лазіння, або зранку сніг засипав спортивний майданчик, і його не встигли почистити до початку заняття. У цьому разі інструктор з фізкультури або вихователь повинен замінити лазіння перелітанням, провести заняття на ділянці групи або на іншій очищеній частині території, а для пробіжок використовувати доріжки навколо будівлі. Біг робить значний вплив на покращення діяльності серцево-судинної та дихальної систем, нервово-м’язового апарату, що, своєю чергою, створює основу для вдосконалення швидкості та витривалості. Фізичне навантаження під час бігу легко дозувати, змінюючи швидкість. Час бігу або відстань. Використовуючи різні види бігу. У зв’язку з тим що методика проведення занять на повітрі спеціально спрямована на розвиток загальної витривалості дітей, бігу в заняттях відводять до 50% часу. У дітей дошкільного віку умовно можна виділити за швидкістю три види бігу: швидкій біг, біг із середньою швидкістю і повільний біг. Ці види бігу здійснюють різний вплив на організм, і їх використовують для вирішення  різних завдань фізичного виховання дітей. Швидкий біг є основною частиною багатьох вправ, його широко використовують в іграх, естафетах і самостійної діяльності дітей. Для швидкого бігу використовують дистанції від 10 до 30 м. Швидкість бігу в дітей із віком збільшується, і відповідно зменшується час пробіжки дистанції. У процесі навчання швидкому бігу велику увагу приділяють зміцненню м’язів стегна, гомілки, стопи, виробленню широкого кроку. Для цього використовують біг із високим підніманням колін і закиданням гомілки, біг по розмітках. Удосконаленню техніки швидкого бігу допомагає постановка перед дітьми конкретних завдань: пробігти швидше, втекти від ведучого. Швидкий біг здійснює значний вплив на діяльність основних систем організму. Так, частота пульсу під час бігу збільшується до 130 ударів на хвилину і може досягати 170-180, але при цьому відзначається швидке її відновлення: вже на 1 хвилину вона знижується до 130-140 ударів на хвилину і на 2-3 хвилині повертається до початкового рівня. У цілях виховання швидкості та підвищення функціональних можливостей дітей швидкий біг поєднують з іншими рухами, повторюють у грі або естафеті 4-5 разів після невеликої перерви. Біг із середньою швидкістю є найважливішим засобом виховання загальної витривалості  в дошкільників. Біг із середньою швидкістю відповідає функціональним можливостям організму дітей дошкільного віку, а навантаження при цьому -  помірної інтенсивності. Тому доцільно включати в заняття цей вид бігу в цілях підвищення функціональних можливостей організму дітей і , головним чином, у цілях розвитку загальної витривалості. Повільний біг також є важливим засобом виховання витривалості в дітей. Фізичне навантаження під час повільного бігу менш інтенсивне. Щоб навчити дітей повільного бігу, потрібно поступово прискорювати ходьбу. При цьому настає момент, коли бігти легше, ніж іти. Це буде повільний біг. Необхідно виробляти в дітей почуття швидкості в бігу. Для цього на перших заняттях вихователь бігає разом із дітьми по майданчику з потрібною швидкістю (можна поставити направляючим краще підготовлену дитину). У старших групах потрібно вимагати дотримання дистанції при бігу. Тривалий повільний біг і біг із середньою швидкістю проводять на спортивному майданчику, по прилеглих доріжках, навколо будівлі, по різних маршрутах на території дошкільного закладу. Інструктор з фізкультури або вихователь бігає разом із дітьми або контролює їхні дії з майданчика. Таким чином, на кожному занятті в чергуванні з іншими видами вправ діти здійснюють 2 пробіжки із середньою швидкістю, 3 пробіжки – повільно і декілька відрізків пробігають швидко в грі або естафеті.

Загальнорозвивальні вправи.

 

ЗРВ об’єднують  у комплекси, які містять вправи для всіх великих м’язових груп: рук і плечового поясу, тулуба, ніг. У зв’язку з тим, що заняття проводять на повітрі, у комплексах майже відсутні вправи з положення сидячи і лежачи. Це компенсується великою кількістю вправ для м’язів тулуба з положення стоячи і значним використанням бігу. За якого м’язи тулуба несуть велике навантаження. Крім того, коли під час занять на повітрі використовують гімнастичні лавки, потрібно включати вправи з положення сидячи і лежачи: упродовж 40-60 с, сидячи на лавах, виконувати скресні рухи ногами або «плавати», лежачи животом упоперек лавки. Особливістю проведення ЗРВ є відсутність значних пауз і зупинок: після закінчення однієї вправи діти приймають початкове положення для наступної і відразу розпочинають її виконання. Інструктор з фізичного виховання чи вихователь лише нагадує назву вправи (наприклад: «нахили», «присідання», «повороти») і разом з дітьми виконує її 1-2 рази(якщо комплекс освоєний дітьми, достатньо лише назвати вправу). При температурі повітря нижче від -8-10 градусів вправи для ніг (стрибки, підскоки) включають частіше (через одну вправу), щоб діти довго не стояли на одному місці. Таким чином, на кожному занятті на повітрі треба проводити комплекси ЗРВ, які раніше були засвоєні дітьми.

 

 

Фізичне виховання в сім’ї:

Кожна дитина відчуває потребу в активному русі. І дуже важливо, коли в сім’ї зуміють зробити фізкультуру не просто обов’язковими, а й улюбленим режимним моментом малюка. Зрозуміло, що фізкультура в ранньому та дошкільному віці повинна асоціюватися в дитини з веселою грою. Тому потрібно визначити, які саме фізичні вправи дитина виконує із більшим задоволенням, і зробити виконання цих вправ основними на перших етапах занять. Потім доцільно вводити нові фізкультурні рухи, але в жодному разі не можна змушувати дитину їх виконувати.

У фізичному вихованні дітей в сім’ї можуть бути використані різні форми занять фізичними вправами – від простих (ранкова гімнастика) до складних (тренування в окремому виді спорту).

Можна рекомендувати такі форми занять фізичними вправами дітей у сім’ї:

·        Ранкова гігієнічна гімнастика;

·        Ранкова спеціалізована гімнастика;

·        Фізкультхвилинки;

·        Заняття із загальної фізичної підготовки;

·        Самостійні тренувальні заняття;

·        Участь у змаганнях;

·        Прогулянки(лижні, велосипедні, пішки);

·        Процедури для загартування;

·        Туризм;

·        Рухливі та спортивні ігри.

Основним періодом занять батьків із дітьми є вік от 2 до 6-7 років, хоча і після цього не слід припиняти занять у сім’ї. Систематичні вправи в домашньому спортивному куточку, ранкова гімнастика, вечірня пробіжка з татом – все це допоможе досягти значних успіхів у фізкультурних заняттях у школі.

Щоденно приділяючи дитині хоча б декілька хвилин для занять фізкультурою, перш за все потрібно дотримуватись принципу систематичності, щоб дитина поступово звикала до занять, щоб вони стали для неї необхідними щодня.

Тривалість домашнього заняття може бути різною – залежно від віку дитини, від вільного м’язових груп.

Вправи перед вечерею – найбільш розповсюджена форма занять, адже батьки, як правило вдома і хоча б один із них може позайматися з дитиною. У цей період є час для опанування акробатичних вправ, проведення ігор і вдосконалення досягнутих результатів. Тривалість занять із дітьми до 6 років – 20-30 хвилин, а з 6-7-річними – до 45 хвилин. Після вечері займатись із дітьми фізичним вихованням не рекомендується. Адже, після їжі інтенсивна рухова діяльність є шкідливою (в будь-який час доби). І крім того, після фізичних вправ діти важко засинають.

 

Як зацікавити дитину заняттями фізичною культурою? Добре, якщо дитина сама потребує рухів та із задоволенням виконує нові завдання. Ви повинні підбадьорити дитину, продемонструвати, яка вона міцна, спритна і сильна. Збудити інтерес у дитини до занять допоможе також і демонстрація її вмінь перед членами сім’ї або однолітками. Так поступово у дитини розвинеться впевненість у своїх силах і бажання вчитись далі, засвоювати нові, більш складні ігри та рухи.

 

 

 

 

ЗАВДАННЯ, ЗАСОБИ І ФОРМИ ФІЗИЧНОГО ВИХОВАННЯ ДІТЕЙ ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ

Оскільки в перші 7 років життя розвиток дитини знаходиться в особливо великої залежності від рухового режиму, фізичне виховання в дошкільному віці набуває першорядного значення. Несвоєчасність і низька ефективність вирішення завдань фізичного виховання в період дитинства призводять до порушення розвитку дитини і негативно впливають на його розумову сферу.

Найбільш загальними специфічними завданнями фізичного виховання дітей дошкільного віку є:

Форми фізичного виховання дітей дошкільного віку досить різноманітні.

Це заняття фізичними вправами, рухливі ігри, ранкова гімнастика, спортивні розваги, прогулянки. Крім того, і на музичних заняттях широко застосовуються фізичні вправи, танці, елементи танців, які також сприяють вирішенню завдань фізичного виховання.

Одне із основних завдань, визначених Законом України «Про дошкільну освіту» – збереження та зміцнення фізичного, психічного і духовного здоров’я дитини.

Показниками фізичного здоров’я дитини є рівень морфофізіологічного розвитку (нормальне функціонування всіх органів та систем організму, їх ріст і розвиток), що виявляється й підтверджується віковими антропо-та біометричними показниками (довжина, маса тіла, об’єм грудної клітки, робота серця, дихання, опорно-руховий апарат, постава, стан шкіри, гострота зору, нюху, слуху, смаку тощо).

Показники психічного здоров’я – рівень розвитку психічних процесів (відчуття, сприймання, увага, пам’ять, уява, мислення, мовлення, воля), емоційної сфери, збалансованих психічних станів, умінь свідомо керувати своєю поведінкою, адекватно реагувати на зовнішні й внутрішні подразники, регулювати відносини із соціальним, природним, предметним середовищем та власним „Я”.

Показники духовного здоров’я – врівноважене спілкування з однолітками та іншими дітьми, дорослими людьми, швидка адаптація до середовища, спрямованість на суспільно­-корисну справу, культура користування матеріальними благами.

Умовами цілісного розвитку дитини є використання в дошкільних навчальних закладах здоров’язбережувальних та здоров’яформувальних технологій, які реалізуються комплексно через створення безпечного розвивального середовища, екологічно сприятливого життєвого простору, повноцінного медичного обслуговування, харчування, оптимізації рухового режиму, системного підходу до формування у дітей ціннісного ставлення до власного здоров’я і мотивації щодо здорового способу життя, дотримання гармонійних, доброзичливих взаємин між педагогом та вихованцями, самими дітьми.

У процесі життєдіяльності дітей у дошкільних навчальних закладах використовується комплекс різних засобів: фізичні вправи (гімнастика, ігри, елементи спорту і туризму), природне середовище (повітря, сонце, вода), гігієнічні чинники (режим харчування, сну, занять і відпочинку, гігієна одягу, взуття, обладнання тощо). Поряд з традиційними засобами фізичного виховання, оздоровлення дошкільників у практиці роботи дошкільних закладів знаходять місце інші, наприклад: фітбол-гімнастика – вправи з використанням м’яча, що має певні властивості (розмір, колір, запах, пружність), які застосовуються з оздоровчою метою; стретчинг – система вправ, заснована на статичних розтягненнях м’язів тіла і хребта, яка дає змогу запобігати порушенню постави, має оздоровчий вплив на весь організм, допомагає активізувати його захисні сили.

Важлива умова для забезпечення повноцінного фізичного розвитку дітей – створення предметно-ігрового середовище. Воно має бути розвивальним, раціонально облаштованим, домірно насиченим і не лише служити фоном для епізодичних рухових дій, а бути стимулом, спонуканням для розгортання та активізації дитячої рухової діяльності (організованої педагогом та самостійної).

У кожному груповому приміщенні бажано створити осередок фізкультурно-оздоровлювальної активності (гімнастична стінка, драбинка, гімнастична лава, куби, м’ячі, обручі, сухий басейн, „стежка здоров’я”, фітоподушки, різні іграшки - автомобілі, візки тощо). Розміщення обладнання має забезпечити вільний без перешкод доступ до нього та сприяти руховій активності дітей, закріпленню у них набутих умінь та навичок.

Особливого значення набуває виважене використання таких гігієнічних чинників, як сон і харчування дітей.

Сон.Сон дітей повинен організовуватись у належних гігієнічних умовах (окреме ліжко, не дуже м’яка постіль, чисте прохолодне повітря в приміщенні) у всі пори року. Тривалість денного сну для дітей визначається санітарними правилами і нормами. Часові межі денного сну можуть бути подовжені чи скорочені залежно від можливих індивідуальних проявів, особливостей нервової системи, емоційного чи фізичного навантаження, самопочуття дітей.

Харчування.Правильна організація харчування передбачає надходження в організм дитини необхідних харчових речовин у достатній кількості, правильного співвідношення відповідно до фізіологічних потреб дитячого організму. Діти отримують харчування 3-4 рази на день залежно від часу перебування в дошкільному навчальному закладі. Обов’язковим є дотримання правил естетики харчування, виховання необхідних гігієнічних навичок, що відповідають віку та рівню розвитку дітей.

З метою повноцінного фізичного розвитку дітей дошкільний навчальний заклад забезпечує проведення фізкультурно-оздоровчої роботи, організацію рухової активності у повсякденному житті та проведення занять з фізичної культури.

До фізкультурно-оздоровчої роботи можна віднести такі форми:ранкова гімнастика, гімнастика після денного сну, фізкультурні хвилинки, паузи, загартувальні процедури.

Рухову активність у повсякденному житті забезпечуютьрухливі ігри, фізичні вправи на прогулянках, походи за межі дошкільного закладу (дитячий туризм), фізкультурні свята і розваги, самостійна рухова діяльність, дні та тижні здоров’я, індивідуальна робота з фізичного виховання.

Заняття з фізичної культури розглядаються як цілеспрямована та унормована форма організованої навчально-пізнавальної діяльності, що має на меті оптимізацію рухового режиму, формування та закріплення рухових умінь і навичок, розвиток фізичних якостей, надання дітям спеціальних знань з фізичної культури.

Фізкультурно-оздоровча робота

Ранкова гімнастика – обов’язкова складова організації життєдіяльності дітей у дошкільному навчальному закладі. Вона сприяє поглибленню дихання, посиленню кровообігу, обміну речовин, розвитку різних груп м’язів, правильній поставі, розгальмовуванню нервової системи після сну, викликає позитивні емоції.

Головна вимога до гімнастики у літній період – проведення її на свіжому повітрі, а взимку – у добре провітреному приміщенні. Для підвищення опірності організму до несприятливих кліматичних умов одяг під час виконання вправ має бути легким.

Добір вправ у комплексі визначається з урахуванням можливостей і стану здоров’я дітей певного віку, а також їхніх індивідуальних особливостей. Вправи повинні бути прості та доступні для виконання, доцільно включати біг, ходьбу, стрибки, інші вправи для різних груп м’язів.

Тривалість ранкової гімнастики: для дітейраннього віку – 4-5 хв., молодшого дошкільного віку - від 6 до 9 хв., старшого – 8-12 хв. Комплекси ранкової гімнастики розучуються на заняттях з фізичної культури, діють 2 тижні з ускладненням на другому.

Протягом року вже знайомі комплекси періодично повторюються, збільшується навантаження за рахунок урізноманітнення вправ, підвищення інтенсивності виконання.

Гімнастика після денного сну проводиться після поступового підйому дітей у спальній, групових кімнатах або залі. Комплекс такої гімнастики включає загальнорозвивальні вправи на різні м’язові групи із зміною вихідних положень та спеціальні вправи для формування стопи і постави. Тривалість від 6 до 9 хвилин залежно від віку дітей.

Фізкультурні паузи (динамічні перерви) проводяться в перерві між малорухливими видами діяльності та організованими заняттями з метою зняття втомлюваності дітей через використання нескладних рухливих вправ. Їх тривалість – 5-10 хв.

Фізкультурні хвилинки – проводяться під час організованих занять у вигляді короткотривалих комплексів фізичних вправ, що дає можливість зменшити втомлюваність дітей і відновити їхню працездатність для подальшої успішної роботи. До комплексів фізкультурних хвилинок входять 3-4 вправи, кожна з яких повторюється 4-6 разів. Їх тривалість 1-2 хвилин.

Загартувальні процедури – система заходів, спрямованих на підвищення опірності організму дітей, розвитку у них здатності швидко й без шкоди для здоров’я пристосовуватися до змінних умов навколишнього середовища.

У дошкільних навчальних закладах застосовуються два види загартувальних заходів: повсякденні та спеціальні. До повсякденних належать: відповідний температурний режим, застосування широкої аерації, використання прохолодної води для миття рук, обличчя, полоскання рота, горла.

Спеціальні загартувальні процедури – повітряні й сонячні ванни, різноманітні водні процедури (наприклад: сухе та вологе обтирання тіла махровою рукавичкою, обливання ніг, тіла), сон при відкритих фрамугах тощо. При використанні водних процедур температура води поступово знижується відповідно до встановлених норм.

Проводяться й інші загартувальні (ходьба босоніж по росяній траві, глині, камінцях, вологому піску тощо) та спеціальні лікувально-профілактичні процедури (фітотерапія, ароматерапія, лікувальна фізкультура, масаж, фізіотерапевтичні процедури тощо), які включаються до системи оздоровлення за призначенням лікаря та згодою батьків з урахуванням індивідуальних показників стану здоров’я і самопочуття дітей.

 

 

 

ДИХАЛЬНІ ВПРАВИ ЗА СТРЕЛЬНІКОВОЮ

 

 

Значення ранкової гімнастики:

 

***********************************************************************************************************

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ІНСТРУКТИВНО-МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ «ОРГАНІЗАЦІЯ ФІЗКУЛЬТУРНО-ОЗДОРОВЧОЇ РОБОТИ

У ДОШКІЛЬНИХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДАХ»

 

МІНІСТЕРСТВО  ОСВІТИ  І  НАУКИ  УКРАЇНИ

№ 1/9-456 від  02 вересня 2016 року

Департаменти (управління) освіти і науки
обласних, Київської міської
державних адміністрацій

Щодо організації
фізкультурно-оздоровчої роботи
у дошкільних навчальних закладах

Міністерство освіти і науки надсилає інструктивно-методичні  рекомендації щодо організації фізкультурно-оздоровчої роботи у дошкільних навчальних закладах.

Просимо довести зазначену інформацію до відома працівників обласних, районних (міських) управлінь (відділів) освіти і науки, керівників та педагогічних працівників дошкільних навчальних закладів.

Заступник Міністра                                                      Павло Хобзей Додаток до листа МОН України

№ 1/9-456 від 02.09.2016 р.

 

Інструктивно-методичні рекомендації
«Організація фізкультурно-оздоровчої роботи
у дошкільних навчальних закладах»

Закон України «Про дошкільну освіту» визначає збереження та зміцнення фізичного, психічного і духовного здоров’я дитини як першочергове завдання розвитку, навчання і виховання наймолодших громадян країни.

Показниками фізичного здоров’я дитини є рівень морфофізіологічного розвитку (відсутність аномалій і відхилень в анатомічній будові тіла, нормальне функціонування всіх органів та систем організму, їх ріст і розвиток), що виявляється й підтверджується віковими антропо- та біометричними показниками (довжина, маса тіла, об’єм грудної клітки, робота серця, органів дихання, травлення, виділення, опорно-рухового апарату, постава, стан шкіри, гострота зору, нюху, слуху, смаку тощо).

Показники  психічного здоров’я – рівень розвитку психічних процесів (відчуття, сприймання, увага, пам’ять, уява, мислення, мовлення, воля),  емоційної сфери, збалансованість психічних станів, уміння свідомо керувати своєю поведінкою, швидко адаптуватися до середовища, адекватно реагувати на зовнішні й внутрішні подразники, регулювати відносини із соціальним, природним, предметним середовищем та власним «Я».

Показники  духовного здоров’я – самоідентифікація і самоусвідомлення себе як індивіда, особистості, власних бажань, інтересів і перспектив, система ціннісних орієнтацій, врівноважене, толерантне спілкування з однолітками та іншими дітьми, дорослими людьми, спрямованість на суспільно­-корисну справу, культура користування матеріальними благами і здобутками духовної культури людства, прагнення до творчого освоєння світу тощо.

Необхідною умовою збереження і зміцнення усіх складників здоров’я,  а отже й повноцінного і своєчасного розвитку фізичної, соціально-моральної, інтелектуально-пізнавальної, емоційно-ціннісної, творчої та інших сфер дитячої особистості є застосування в освітньому процесі дошкільних навчальних закладів  науково вивірених, експериментально апробованих інноваційних освітніх методик і технологій  здоров’язбережувального і здоров’яформувального спрямування. Важливо, щоб такі методики і технології органічно інтегрувалися в цілісний освітній процес окремої вікової групи і всього дошкільного навчального закладу,  реалізувалися комплексно через створення безпечного розвивального  предметного, природного і соціального середовища, екологічно сприятливого життєвого простору, повноцінного медичного обслуговування, харчування, оптимізації рухового режиму, системний  підхід до формування у дітей  ціннісного ставлення до власного здоров’я і мотивації щодо здорового способу життя, дотримання гармонійних, доброзичливих взаємин між усіма суб’єктами освітнього процесу: педагогами, дітьми та батьками вихованців, - при цьому, залишаючи дитину центром усіх освітніх впливів.

Формування основ здорового способу життя у дітей дошкільного віку передбачає широке використання у процесі організації дитячої життєдіяльності в дошкільних навчальних закладах комплексу різних засобів, серед яких: гігієнічні фактори (режим харчування, сну, діяльності й відпочинку, гігієна одягу, взуття, приміщень, обладнання тощо), фізичні вправи (гімнастика, ігри, елементи спорту і туризму, праця),  чинники природного середовища (повітря, сонце, вода). Поряд з традиційними засобами фізичного виховання, оздоровлення дошкільників у практиці роботи дошкільних закладів знаходять місце інші. Наприклад: фітбол-гімнастика – вправи з  використанням м’яча,  що має певні властивості (розмір, колір, запах, пружність), які застосовуються   з оздоровчою  метою; стретчинг – система вправ, заснована на статичних розтягненнях м’язів тіла і хребта, яка дає змогу запобігати порушенню постави, має оздоровчий вплив на весь організм, допомагає активізувати його захисні сили; горизонтальний пластичний балет – система партерних рухів, що виконуються у горизонтальних вихідних положеннях від положення лежачи у позі ембріона до положення стоячи на колінах, повільно і плавно, у супроводі класичної і сучасної музики у формі цілісних композицій.

Особливого значення набуває виважене використання таких гігієнічних чинників, як розпорядок життєдіяльності (дня), сон і харчування дітей.

Розпорядок життєдіяльності дітей у дошкільному закладі та вдома  враховує вікові особливості розвитку і можливостей нервової системи  вихованців, їхньої працездатності і втомлюваності, потреби у прийомах їжі тощо. З огляду на це він  передбачає домірне віку, раціональне чергування харчування, сну, відпочинку і періодів неспання, різних видів діяльності упродовж дня. Розпорядок життєдіяльності дітей у дошкільному навчальному закладі носить орієнтовний, рекомендаційний характер. Залежно від індивідуальних потреб дитячого організму, з урахуванням специфіки ритму життєдіяльності в родинах він може варіюватися, але не за рахунок використання часу, відведеного для прогулянок, сну, харчування,  ігор, на додаткову організовану навчально-пізнавальну діяльність понад спеціально відведені проміжки часу.

Сон. Сон дітей організовується у належних гігієнічних умовах (окреме ліжко, не дуже м’яка, завжди чиста постіль, свіже повітря у приміщенні) у всі пори року. Тривалість денного сну для дітей визначається санітарним регламентом для дошкільних навчальних закладів. Часові межі денного сну можуть бути подовжені чи скорочені залежно від можливих індивідуальних  проявів стану здоров’я і самопочуття, особливостей нервової системи, попереднього емоційного чи фізичного навантаження на дітей.

Харчування. Правильна організація харчування передбачає надходження в організм дитини необхідних поживних речовин, якісної питної води у достатній кількості та правильному співвідношенні відповідно до фізіологічних потреб дитячого організму. Діти отримують харчування 3-4 рази на день залежно від часу перебування  в дошкільному навчальному закладі, з обов’язковим є дотримання правил естетики харчування, виховання культури поведінки за столом, необхідних гігієнічних навичок, що   відповідають віку та рівню розвитку дітей.

З метою повноцінного фізичного розвитку дітей, формування у них основ здорового способу життя шляхом оптимізації рухової активності і посилення опірності дитячого організму хворобам дошкільний навчальний заклад забезпечує проведення різнопланової фізкультурно-оздоровчої роботи у таких організаційних формах:

заняття з фізичної культури/плавання;

малі форми активного відпочинку під час організованої навчально-пізнавальної діяльності (фізкультурні хвилинки, фізкультурні паузи/динамічні перерви);

форми оптимізації рухової активності у повсякденному житті (ранкова гімнастика, гімнастика після денного сну, рухливі ігри, заняття фізичними вправами/фізкультурні комплекси на прогулянках, походи за межі дошкільного закладу/дитячий туризм, фізкультурні свята і розваги, самостійна рухова діяльність, дні й тижні здоров’я, індивідуальна робота з фізичного виховання);

загартувальні й лікувально-профілактичні процедури.

 

Заняття з фізичної культури/плавання

Заняття - цілеспрямована та унормована форма організованої навчально-пізнавальної діяльності з фізичної культури і формування основ здорового способу життя. Вони дають змогу систематично, послідовно формувати, закріплювати й удосконалювати рухові вміння і навички, розвивати фізичні якості, давати дітям спеціальні знання та прищеплювати потребу в повсякденних заняттях фізичною культурою, оптимізувати рухову діяльністьЗаняття з розвитку рухів проводиться з дітьми вже з першого року життя.  На першому році життя такі ігри-заняття у формі комплексів фізичних вправ і масажу проводяться індивідуально й будуються окремо для малюків різних вікових підгруп: до 3-4 місяців, до 6 місяців, до 9 місяців, до 12 місяців. З дітьми другого року життя  заняття з розвитку рухів проводяться двічі на тиждень тривалістю 10 хвилин. Педагог планує заняття окремо для дітей віком від 1 року до 1 року 6 місяців та від 1 року 6 місяців до 2 років. До 1 року 6 місяців залучають до занять по 2-4, старших – по 5-7 дітей. Організоване навчання у формі фізкультурних занять проводиться, починаючи з третього року життя. Відповідно до наказу Міністерства освіти і науки України від 20.04.2015 № 446 «Про затвердження гранично допустимого навчального навантаження на дитину у дошкільних навчальних закладах різних типів та форми власності» тривалість занять з фізичної культури становить: для дітей третього року життя – 15 хвилин (заняття планується і проводиться з урахуванням поділу групи на вікові підгрупи: від 2 років до 2 років 6 місяців та від 2 років 6 місяців до 3 років), для дітей четвертого року життя  – 15-20 хвилин, для дітей п’ятого року життя – 20-25 хвилин, для дітей шостого (сьомого) року життя – 25-30 хвилин, для дітей сьомого року життя, які не пішли до школи і продовжують здобувати освіту в умовах дошкільного навчального закладу, –  до 35 хвилин.

Тривалість частин фізкультурного заняття (вступної, підготовчої, основної і заключної) та обсяг матеріалу не є сталими величинами, вони змінюються  залежно від віку вихованців, поставлених програмових освітніх завдань, умов проведення заняття.

Обов’язкові умови проведення занять з фізичної культури: вологе прибирання і провітрювання приміщення, підготовка фізкультурного обладнання  та інвентарю. Обладнання та інвентар мають бути безпечними у використанні, естетично привабливими, відповідати віку вихованців за розмірами, вагою тощо.

У практиці фізкультурно-оздоровчої роботи з дітьми дошкільного віку застосовують фізкультурні заняття різних типів:

І. За освітніми завданнями, співвідношенням нового і знайомого програмового матеріалу виокремлюють

- мішані заняття (подається новий руховий матеріал та закріплюються раніше набуті уміння і навички; співвідношення знайомого і нового матеріалу на таких заняттях складає 3:1 або 4:1);

- заняття на закріплення й удосконалення рухових умінь і навичок, або тренувальні (будується на більш або менш  знайомих вправах);

- контрольні заняття (проводяться за потребою в кінці місяця або кварталу, півріччя з метою перевірки рівня сформованості рухових умінь і навичок, спеціальних знань,  розвитку фізичних якостей тощо).

ІІ. За змістом рухових завдань і методикою проведення розрізняють:

- комплексні, або мішані (включають стройові, загальнорозвивальні вправи, основні рухи, рухливі ігри та інші види фізичних вправ; проводяться з використанням комплексу наочних, словесних, практичних методів і прийомів навчання залежно від віку дітей);

- сюжетні (будуються, як правило, за типовою структурою, але у формі «рухової розповіді», де всі рухові завдання пов’язані спільним сюжетом і виконуються в цікавих ігрових ситуаціях, будуються на імітаціях тощо);

- ігрові (всі освітні завдання розв’язуються лише з допомогою ігор (3-5): спочатку проводяться 1-2 гри малої і середньої рухливості, потім – 1-2 гри великої рухливості, на  закінчення – малорухлива гра; ігри добираються так, щоб за руховим змістом вони відповідали змісту всіх структурних частин типового заняття; проводяться на закріплення набутих рухових навичок або з контрольною метою);

- домінантні (акцентовані на реалізацію певних освітніх завдань, застосуванні певних засобів фізичного розвитку тощо, наприклад: заняття на розвиток швидкісно-силових якостей, або на оволодіння елементами спортивної гри чи вправи, або заняття з переважним використанням певного виду фізкультурного обладнання, інвентарю тощо).

Відповідно до орієнтовного розподілу (розкладу) занять на тиждень, фізкультурні заняття  проводяться двічі на тиждень у час, відведений для організованої навчально-пізнавальної діяльності, у фізкультурній залі або на майданчику (за сприятливої погоди).

Заняття на свіжому повітрі проводить вихователь групи або інструктор з фізичної культури з допомогою вихователя. До їх проведення, як і до занять в залі, може  залучатися  музичний керівник.

Усі заняття на свіжому повітрі мають таку саму тривалість, що й заняття у залі. Проте, якщо вони проводяться у холодну погоду або з ухилом на оволодіння елементами спортивних ігор чи вправ, їхня тривалість може дещо збільшуватися (до 5 хвилин). Оскільки ці заняття проводяться під час проведення прогулянок, то важливо правильно обрати період їх проведення: в холодну погоду їх доцільно організовувати під кінець перебування дітей на повітрі, щоб запобігти переохолодженню організму після отриманих фізичних навантажень; у теплу пору такі заняття варто розпочати через 10-15 (до 20) хвилин після виходу на майданчик, щоб діти встигли адаптуватися до погодних умов і щоб фізіологічні показники – частота пульсу й дихання – досягли належного для активної рухової діяльності рівня.

Особливої уваги педагогів і медичного персоналу потребує забезпечення оптимальних загальних навантажень на дітей у процесі фізкультурних занять.

Загальні навантаження –  сукупність фізичних, психічних та емоційних навантажень на дітей під час занять з фізичної культури.

Фізичні навантаження –  величина впливу фізичних вправ, виконуваних під час занять, на функціональну діяльність усіх органів та систем дитячого організму. Пік таких навантажень має припадати на рухливу гру в основній частині заняття.

Для регулювання (збільшення або зменшення) фізичних навантажень можна включати до змісту занять складніші чи простіші вправи (найістотніше навантаження на організм забезпечує робота великих, а не дрібних груп м’язів); змінювати їх кількість та дозування, темп виконання, амплітуду, кількісні параметри рухів (висоту, довжину тощо) та інвентарю (вагу чи розмір предметів). Важливо стежити за ступенем напруження м’язів при виконанні;  скорочувати паузи між вправами, простої дітей за рахунок попередньої підготовки розмітки, обладнання і продумування способів оперативної розстановки/прибирання обладнання, роздачі/збирання інвентарю, раціональної організації дітей на виконання рухів, доцільного добору методів і прийомів роботи з вихованцями з урахуванням їхнього віку, загального рівня рухової підготовленості, ступеня засвоєння певного руху, сформованості навичок елементарної навчальної діяльності.

Психічні навантаження –  величина впливу фізичних вправ, прийомів, методів і засобів навчання під час занять на психічні процеси дітей (увагу, пам’ять, мислення, сприймання, уяву, волю тощо). Найбільше психічне навантаження має припадати на початок основної частини заняття, коли виконуються найбільш складні за технікою, недостатньо засвоєні дітьми або розучуються нові  вправи з основних рухів. Регулювати рівень психічних навантажень, запобігати перевантаженню дитячої пам’яті, мислення, уваги, сприймання, уяви допоможуть: раціональне поєднання нового і знайомого, добре й недостатньо засвоєного програмового матеріалу; періодична зміна або оновлення обстановки, середовища, місця проведення занять (обладнання, атрибутів та інвентарю; перенесення занять із зали на майданчики, у природні умови); насичення занять відповідною  поставленим освітнім завданням кількістю практичних методів та ігрових прийомів; активізація пізнавальної, розумової, пошукової діяльності дітей.

Емоційні навантаження визначаються величиною впливу фізичних вправ на емоційний стан, настрій дітей. Максимальне емоційне навантаження, зазвичай, припадає на рухливу гру в основній частині заняття. Регулюванню емоційних навантажень у ході занять з фізичної культури допоможуть бадьорий, діловий, при цьому доброзичливий тон, активність педагога; домірні й педагогічно виправдані заохочення дітей до рухів; музичний супровід певних частин заняття; улюблені вправи та ігри дітей тощо.

Оптимальне поєднання всіх навантажень забезпечує більш високу працездатність дитячого організму й не викликає у дітей перевтоми. Помірна втома активізує відновлювальні процеси в організмі, пожвавлює темпи та поліпшує показники фізичного розвитку.

Педагоги мають стежити за зовнішніми ознаками реакції дітей на запропоновані їм  загальні навантаження, зокрема: колір шкіри обличчя, спітнілість чола, щік, голови, спини, спосіб і ритмічність дихання (через ніс або рот, часте дихання, поява задишки), якість виконання рухів, стан постави, дисципліна, рівень дитячої уваги, інтересу, млявість чи надмірна рухливість тощо. За перших ознак перевтоми або передчасної втоми, слід вжити заходів щодо їх запобігання й підтримання здорового тонусу: внести зміни у зміст заняття, методику його проведення, дозування вправ, ввести додаткові паузи для відпочинку тощо, стосовно всієї групи, підгрупи чи окремих дітей. Основний показник реакції організму на загальні навантаження - частота пульсу. Проводячи пульсометрію у дітей, слід враховувати таку орієнтовну динаміку зміни частоти пульсу порівняно зі станом спокою: упродовж вступної частини заняття вона зростає на 10-15%,  підготовчої – на 20-25%,  під кінець основної – на 60-80%, у заключній частині знижується приблизно до рівня вступної, а повертається до норми через 3-5 хвилин після завершення заняття.

З  регулюванням навантажень тісно пов’язані  загальна і моторна щільність фізкультурних занять.

Загальна щільність заняття – це відношення педагогічно виправданого часу до тривалості всього заняття. Педагогічно виправданим є час, відведений педагогом на пояснення і роз’яснення, показ дій, вказівки, зауваження, заохочення, оцінки, допоміжні дії (шикування і перешикування дітей, роздача і збирання атрибутів, установка й прибирання обладнання), безпосереднє виконання вправ дітьми тощо. Час, витрачений на розмови з колегами, недоцільні пояснення та повчання, довгі бесіди, аналіз дій і поведінки дітей, довготривале очікування ними своєї черги при  виконанні вправ чи при підготовці місця заняття, обладнання й інвентарю, зайві перешикування, повороти тощо, є педагогічно невиправданим і при визначенні загальної щільності занять не враховується. Тому всі ключові моменти організації та проведення занять слід ретельно продумувати, щоб  час занять був педагогічно виправданим, а відтак загальна щільність занять наближалася до 100%.

Моторна щільність розглядається як відношення часу, проведеного дітьми у русі, до тривалості заняття. Вона визначається методом індивідуального хронометражу і має орієнтовні, усереднені вікові норми: для дітей 4-го року життя – 55-60 %, 5-го року життя – 60-65%, 6-го року життя – 65-70%, 7-го року життя – 70-75%. Ці показники можуть коливатися у зазначених межах, оскільки залежать від ряду чинників: типу заняття (наприклад, моторна щільність мішаних занять менша, ніж занять-тренувань), складності рухів, ступеня їх засвоєння, рівня рухової підготовленості, організованості дітей  та ін. Досягнення максимальної моторної щільності занять не має бути самоціллю й здійснюватися за рахунок бездумної інтенсифікації навантажень на дітей.

Існують  різні шляхи регулювання моторної щільності занять, які педагог гнучко застосовує у конкретних умовах роботи з конкретною групою дітей та окремими дітьми, а саме:

- вибір раціональних способів організації дітей для виконання рухів та доцільне поєднання різних способів організації впродовж заняття. При цьому слід ураховувати, що найбільшу моторну щільність забезпечують спосіб колового тренування, фронтальний,  потоковий (паралельно-потоковий), груповий способи організації, найнижчу – індивідуальний;

- поєднання вправ з основних рухів у комплекси-зв’язки (особливо зручне при потоковому, змінному, іноді – при індивідуальному, груповому способах організації);

- заповнення пауз під час очікування дітьми своєї черги або при зміні обладнання простими додатковими руховими завданнями, які не потребують ретельного контролю  дорослого;

- розміщення й максимальне (можливо, багатоцільове) використання на занятті великого і дрібного обладнання;

- забезпечення достатньої кількості інвентарю, використання обладнання, зручного для одночасного виконання одних і тих самих рухів дітьми (це дає змогу уникнути довгих очікувань дітьми своєї черги);

- педагогічно виправдане застосування словесних і наочних прийомів (передусім пояснень, показу, оцінок тощо);

- організація виконання рухів під рахунок або музичний супровід (йдеться про рухи, які можна виконувати у загальному ритмі й темпі, наприклад: ходьбу, біг, підскоки, загальнорозвивальні вправи).

Окрім занять з фізичної культури, у дошкільних навчальних закладах, де є басейни, проводять заняття з плавання, що є унікальним засобом впливу на організм дитини, вдосконалення рухів, розвиток фізичної витривалості, самостійності, наполегливості тощо.

Навчання плавання у дошкільних закладах може розпочинатися з третього року життя. Найдоцільніший час для занять: до сніданку – з 7-30 до 8-30, після сніданку –  з 9-30 до 12-30, після денного сну – з 15-15 до 17-30. При цьому враховується, що заняття з плавання можна проводити не раніше, ніж через  30-40 хв. після їди та не пізніше ніж за 1,5-2 години до нічного сну і не за рахунок перебування дітей на свіжому повітрі.

Заняття з плавання проводяться двічі на тиждень. У ці дні не плануються звичайні фізкультурні заняття та заняття фізичними вправами/фізкультурні комплекси під час денних прогулянок, а також дитячий туризм.

Заняття з плавання організуються з окремими підгрупами дітей: 3-й рік життя – по 5-6 дітей, 4-й рік – по 8-10, 5-7-й роки життя – по 10-12 дітей.

Перші заняття короткотривалі – 5-7 хвилин. Поступово їхню тривалість  для дітей третього року життя доводять до 10-15 хвилин, для дітей четвертого року життя – 10-20 хвилин, для дітей п’ятого року - до 20-25 хвилин, для дітей старшого дошкільного віку –  до 30 (40) хвилин.   Заняттям в басейні мають обов’язково передувати гігієнічні процедури.

Навчання елементів плавання відповідно до програмових вимог організуються поетапно й спрямовані   на реалізацію певних завдань, а саме:

- І етап (3-4-й роки життя) – ознайомлення дітей з водою та її властивостями, освоєння у воді;

- ІІ етап (4-5-й роки життя) – набуття дітьми умінь і навичок, які допомагають почуватися у воді впевнено (спливати, лежати на воді, ковзати по ній, видихати у воду, розплющувати очі у воді тощо);

- ІІІ етап (6-7-й роки життя) – навчання плавання певним способом та правильним узгодженням рухів рук, ніг і дихання, починаючи з полегшених способів (наприклад, плавання кролем на грудях і спині без виносу рук).         Типова структура заняття з плавання:

- розминка (з ходьбою, пробіжками, комплексом загальнорозвивальних вправ, підготовчими до плавання вправами на суші); якщо ж немає місця для «сухого» плавання, розминка проводиться у воді;

- вправи на пересування (з ходьбою, бігом, підскоками), освоєння у воді (занурювання, затримка дихання, видихи у воду, відкривання очей у воді, спливання тощо);

- спеціальні вправи на опанування певного способу плавання, засвоєння рухів рук, ніг, узгодження рухів тощо),  рухливі ігри у воді з використанням уже засвоєних умінь;

- вільне плавання.

Для виконання вправ та ігор, спрямованих на вивчення і вдосконалення рухів у горизонтальному, безопорному  положенні у воді, рекомендується відводити до 80% часу основної частини заняття.

Особливої уваги потребує організація медичного контролю за проведенням занять з плавання. Медичні працівники дошкільного навчального закладу в індивідуальному порядку вирішують питання про допуск дітей до цих занять залежно від стану їхнього здоров’я і фізичного розвитку, спільно з інструкторами з плавання спостерігають за перебігом занять і самопочуттям вихованців, регулюють тривалість перебування дітей у воді, слідкують за зовнішніми ознаками втоми і переохолодження у них, при необхідності надають медичну допомогу.

Малі форми активного відпочинку
під час організованої навчально-пізнавальної діяльності

Фізкультурні паузи (динамічні перерви) проводяться  в перерві між малорухливими видами діяльності та організованими заняттями з метою зняття втомлюваності дітей шляхом залучення їх до  виконання нескладних рухових вправ, рухливих ігор. Їх тривалість –   до 10 хвилин.

Фізкультурні хвилинки проводяться  на організованих навчально-пізнавальних заняттях, пов’язаних із тривалими статичними навантаженнями під час посиленої інтелектуальної, предметно-практичної, художньої діяльності. Будуються  у вигляді короткотривалих комплексів фізичних вправ і дають можливість зменшити втомлюваність дітей, відновити їхню працездатність для подальшої успішної роботи. До комплексів фізкультурних хвилинок входять 3-4 вправи, кожна з яких повторюється  4-6 разів. Їх тривалість  1-2 хвилини.

Форми оптимізації рухової активності у повсякденному житті

Педагоги дошкільного навчального закладу мають спонукати дітей до рухової діяльності, регулювати їхню рухову активність, схвалювати намагання виявляти  в ній самостійність, вольові зусилля.  При цьому важливо враховувати  руховий досвід кожної дитини,  притаманний їй темп рухів, рівень рухливості, природні можливості та здібності.

У межах активного рухового режиму щоденний обсяг рухової активності  становить до 3-х годин для дітей раннього віку, 3-4 години для  дітей молодшого і середнього дошкільного віку, 4-5 годин – для старших дошкільників. Він досягається шляхом раціонального поєднання і чергування у часі, домірного віку добору різноманітних форм організації рухової діяльності дітей. Окрім занять з фізичної культури і плавання та малих форм активного відпочинку під час організованої навчально-пізнавальної діяльності, дитяча життєдіяльність наповнюється ще й такими.

Ранкова гімнастика – обов’язкова складова організації життєдіяльності дітей у дошкільному навчальному закладі. Вона сприяє поглибленню дихання, посиленню кровообігу,  обміну речовин, розвитку різних груп м’язів, формуванню правильної постави, розгальмовуванню нервової системи після нічного сну, створює позитивний емоційний фон для подальшої діяльності у першій половині дня.

Вимогою до ранкової гімнастики у теплий період (з квітня по вересень) є проведення її на свіжому повітрі за сприятливих погодних умов, а в холодний період року –  у добре провітреному приміщенні. Для  підвищення опірності організму до несприятливих кліматичних умов одяг під час виконання вправ має бути полегшеним.

Комплекси вправ складаються з урахуванням можливостей і стану здоров’я дітей певного віку, а також їхніх індивідуальних особливостей. Вправи повинні бути прості та доступні для виконання, доцільно включати біг, ходьбу, стрибки, інші вправи для різних груп м’язів.

Тривалість ранкової гімнастики: для дітей третього року життя – 4-5 хвилин, четвертого року життя – 5-6 хвилин, п’ятого року життя – 6-8 хвилин, шостого (сьомого) року життя – 8-10 хвилин. Нові комплекси загальнорозвивальних вправ, види ходьби і бігу для ранкової гімнастики розучуються на заняттях з фізичної культури. Кожний комплекс чинний упродовж 2 тижнів, при цьому на другому тижні проводиться з ускладненнями (зміна чи введення атрибутів, інвентарю, зміна вихідних положень, темпу виконання, дозування,  повна заміна окремих вправ  тощо).

Гімнастика після денного сну проводиться з метою поступового зняття залишків гальмування у корі півкуль головного мозку, активізації фізіологічних процесів організму  після поступового підйому дітей у спальній чи груповій кімнатах або залі. Комплекс такої гімнастики включає загальнорозвивальні вправи на різні м’язові групи із зміною вихідних положень та спеціальні вправи для формування стопи і постави. Тривалість від 6 до 9 хвилин залежно від  віку дітей.

Враховуючи провідну роль ігрової діяльності в особистісному зростанні дітей, значне місце під час організації рухового режиму відводиться рухливим іграм. При їх доборі враховуються такі чинники: вік дітей, пора року, погодні умови, місце проведення (групове приміщення, зала, ігровий чи фізкультурний майданчик), місце в режимі дня (розпорядку життєдіяльності), наявність необхідного фізкультурного обладнання та інвентарю, інтереси дітей та ін.

Рухливі ігри включаються до різних форм роботи  з дітьми (занять, свят, розваг, походів тощо) після їх попереднього розучування.

Їх проводять в усіх вікових групах щодня: під час ранкового прийому (1-2 гри малої і середньої рухливості), на прогулянках (мінімум 2-3 гри малої, середньої та високої рухливості), ввечері пропонуються 1-2 гри середньої та малої рухливості. Усього протягом дня проводиться мінімум 5-6 (у теплий сезон 6-7) рухливих ігор.

Протягом дня проводяться рухливі ігри різних видів: сюжетні й безсюжетні, ігри змагального типу, з елементами спортивних ігор (баскетбол, футбол, бадмінтон, настільний теніс, хокей з м’ячем і шайбою)  та спортивних вправ (їзда на велосипеді й самокаті, катання на санчатах, ковзанах, ходьба на лижах), забав (серсо, кільцекид, кеглі) тощо. Навчання елементів більшості спортивних ігор і вправ спортивного характеру здійснюється на заняттях з фізичної культури, а закріплення – на прогулянках. З метою більш поглибленого засвоєння дітьми програмових елементів спорту у дошкільних навчальних закладах може організовуватися гурткова (секційна) робота за наявності затверджених в установленому порядку парціальних освітніх програм (відповідно до інструктивно-методичного листа Міністерства освіти і науки України від 28.02.2013 № 1/9-152 «Про розроблення програм для дошкільної освіти»).

Заняття фізичними вправами/фізкультурні комплекси плануються і проводяться вихователями на період прогулянки у першій половині дня в ті дні тижня, коли немає фізкультурних занять за тижневим розподілом (розкладом) занять в межах організованої навчально-пізнавальної діяльності. Їхня основна мета – оптимізація рухового режиму денної прогулянки, активне поєднання рухів з оздоровчим перебуванням дітей на свіжому повітрі, закріплення і вдосконалення набутих рухових умінь і навичок та розвиток фізичних якостей у змінених, варіативних умовах. Проводиться зазначена форма роботи у всі пори року за сприятливих погодних умов. Рекомендовані різноманітні варіанти їх проведення: у формі спрощених занять-тренувань, сюжетних та ігрових занять, окремих «ланцюжків» вправ з основних рухів з використанням «смуги перешкод», іншого наявного на ігрових і фізкультурному майданчиках обладнання.

Походи за межі дошкільного закладу (дитячий туризм) проводяться з дітьми, починаючи з молодшого дошкільного віку, під керівництвом вихователя й інструктора з фізичної культури (за наявності посади у штатному розписі дошкільного навчального закладу), бажано – у супроводі помічника вихователя, батьків. Педагог ретельно готується до їх проведення: продумує маршрут руху і спосіб пересування, визначає та попередньо вивчає місця зупинок і відпочинку,  враховуючи при цьому  всі природні, ландшафтні умови для проведення вправ з удосконалення рухових навичок (наявність струмочків, рівчаків, доріжок, гірок, повалених дерев, парканчиків тощо), оптимальний набір переносного інвентарю та іграшок, способи його транспортування, проводить  з дітьми бесіди про правила дорожнього руху, безпечної поведінки на вулицях, у лісі, біля водойми тощо.

До місця призначення діти можуть рухатися вільно, групуючись за бажанням; шикування парами або в колону по одному використовується при переходах вулиць, шосе, в русі вулицями міста/села. Продумуються заходи і засоби безпеки життєдіяльності дітей в поході: зручний спортивний одяг і взуття за сезоном і погодою, головні убори, питна вода, набір медикаментів для надання першої медичної допомоги, сигнальні прапорці для переходу вулиць і доріг, засоби подачі звукових сигналів та ін.

Тривалість переходу в один бік (від дошкільного закладу до місця кінцевої зупинки) становить для  дітей четвертого року життя 15-20 хвилин, п’ятого року життя – 20-25 хвилин, шостого-сьомого років життя – 25-30 хвилин.

Під час походів використовують вправи з основних рухів, рухливі ігри з використанням дрібних фізкультурних знарядь та природних умов, а також передбачаються проведення спостережень в природі та навколишньому оточенні, елементарні бесіди, короткі розповіді краєзнавчого, екологічного спрямування, дидактичні ігри тощо. Не можна замінювати походи за межі дошкільного навчального закладу цільовими прогулянками та екскурсіями – вони посідають самостійне місце в освітньому процесі як форми ознайомлення дітей з природним, предметним і соціальним довкіллям. Основна мета дитячого туризму в умовах дошкільного закладу – оздоровлення малят, запобігання гіподинамії, оптимізація рухового режиму, вдосконалення рухових навичок.

Фізкультурні свята проводяться двічі-тричі на рік, починаючи з 4-річного віку. Оптимальна тривалість заходу для дітей цього віку – 40-50 хвилин, для дітей старшого дошкільного віку – 50-60 хвилин. Фізкультурні свята організовуються в першій чи другій половині дня, в музичній чи фізкультурній залі, на майданчику, в басейні тощо. Якщо свято проводиться у приміщенні, необхідно подбати про  організацію повноцінної прогулянки у цей день. Активна рухова діяльність усіх дітей, забезпечення участі кожного з них, створення піднесеного настрою під час фізкультурного свята –  найважливіша мета заходу. Важливо не перетворювати його на розважальне видовище для дорослих, а також не відлучати  від участі у святі дітей, які пропустили підготовку до нього з певних причин, малоактивних і невпевнених.

Під час підготовки до фізкультурного свята необхідно  розробити сценарій, розподілити обов’язки щодо оформлення місця проведення, підготувати музичний супровід, атрибутику, костюми, призи і нагороди тощо. При розробці сценарію особлива увага приділяється сюрпризним моментам, показовим номерам, церемонії урочистого відкриття і закриття свята, підбиттю підсумків, врученню призів і подарунків. Підготовка дітей до свята розпочинається заздалегідь і здійснюється впродовж усього освітнього процесу (на музичних, фізкультурних заняттях, під час ранкової гімнастики,  ігор, самостійної рухової діяльності, індивідуальної роботи тощо). Неприпустимими є багаторазові масові репетиції повного ходу свята.

Фізкультурні розваги проводяться, починаючи з раннього віку (третього року життя) один-два рази на місяць, переважно у другій половині дня. Тривалість фізкультурних розваг дещо перевищує рекомендовану тривалість фізкультурних занять і становить: для дітей раннього віку – 15-20 хвилин, молодшого дошкільного – 20-25 хвилин, середнього дошкільного – 25-30 хвилин, старшого дошкільного віку – 30-40 хвилин. Місцем їх проведення може бути фізкультурна чи музична зала, групова кімната, фізкультурний чи ігровий майданчик, лісова або паркова галявина, берег водоймища тощо.

Обов’язковою є участь кожної дитини в розвазі. Щоб забезпечити оптимальні фізичні, психічні, емоційні навантаження,  плануючи розваги передбачається раціональне чергування ігор з різними ступенями навантаження,  колективних, масових – з іграми підгрупами чи індивідуальними (конкурси, атракціони), складніших за правилами і руховими завданнями ігор – з простішими, розважального характеру. У фізкультурних розвагах для дітей старшого дошкільного віку можуть переважати естафети, конкурси, атракціони, а також використовуватися ігри та вправи спортивного характеру. Підсумком проведеної роботи з навчання плавання також є свята та/чи розваги на воді (один-два рази на рік).

Дні здоров’я організовуються один раз на місяць, починаючи з третього року життя. Цей день насичується різноманітними формами: загартувальні та лікувально-профілактичні процедури, дитячий туризм,  фізкультурне свято або розвага, самостійна рухова діяльність, рухливі ігри на прогулянках, фізкультурні заняття, заняття валеологічного змісту і безпеки життєдіяльності, дидактичні ігри відповідного змістового спрямування  тощо. Більшість із зазначених форм роботи бажано проводити на свіжому повітрі. У день здоров’я вся освітня робота пов’язується з темою здоров’я і здорового способу життя (бесіди, читання художньої літератури, ігрова, пізнавальна, трудова, самостійна художня діяльність тощо). Програма дня здоров’я передбачає як загальні для всього дошкільного закладу заходи, так і  розраховані  на кожну вікову групу.

Тижні здоров’я організовуються так, як і дні здоров’я, проводяться  щоквартально, вдало інтегруються у програму дитячої життєдіяльності в канікулярні періоди. Програма тижня здоров’я розраховується на кілька днів. До участі у заходах днів і тижнів здоров’я активно долучаються батьки вихованців, відомі спортсмени, співробітники служби з надзвичайних ситуацій, медичні працівники тощо.

Самостійна рухова діяльність як форма активізації рухового режиму проводиться з дітьми щодня під час ранкового прийому, денної та вечірньої прогулянок, у вільний час, відведений для самостійної діяльності дітей між основними режимними процесами тощо. Вона може розгортатися як у приміщенні, так і на майданчику, у природних умовах за межами дошкільного навчального закладу. Організовуючи самостійну рухову діяльність, слід враховувати  індивідуальні особливості здоров’я і фізичний розвиток, функціональні можливості організму конкретної дитини.

Неодмінні умови її організації (прийоми непрямого, опосередкованого керівництва): систематична попередня робота з дітьми з метою формування у них необхідного рухового досвіду, врахування рівня фізичної підготовки, обізнаності про техніку виконання рухів,  правил рухливих ігор та способів взаємодії між учасниками, призначення і використання фізкультурного й спортивного інвентарю, обладнання тощо; створення предметного оточення, яке б спонукало дітей до рухової діяльності, конкретизувало її зміст, забезпечувало динамічну зміну самостійних занять вправами та іграми залежно від інтересу, бажань, задумів вихованців. Доцільно періодично змінювати пропонований набір обладнання та інвентарю, вносити нові компоненти до предметного оточення, забезпечити дітям можливість вільного доступу до обраних предметів та використання їх у самостійній руховій діяльності, не заважаючи  іншим дітям. Під час самостійної рухової діяльності дошкільнят педагоги мають передбачити застосування прийомів прямого, безпосереднього керівництва, які б сприяли її розгортанню, надавали їй організаційної стрункості й змістовності. наприклад: допомогти дітям з’ясувати задум діяльності, вибрати вправи чи ігри, потрібний інвентар, об’єднатися для спільних дій за уподобаннями, підготувати місце для самостійної рухової діяльності, при потребі – показати окремі дії, підстрахувати дитину тощо. Щоб забезпечити оптимальні фізичні навантаження, важливо чергувати самостійні рухові дії дітей за видом чи способом руху, ступенем навантажень та активні рухи з короткочасним відпочинком, мотивуючи вчасну зміну динамічних занять і статичних положень.

Індивідуальна робота з фізичного виховання як самостійна форма роботи проводиться у вільний час, відведений для самостійної діяльності дітей, індивідуально або з  підгрупами по двоє-четверо дітей. Мета – ознайомлення, поглиблене розучування і закріплення навичок їх виконання, усунення відставань у розвитку фізичних якостей. Враховуючи стан здоров’я, фізичний розвиток, підготовленість та інтереси дітей, педагог визначає мету індивідуальної роботи, добірку потрібного обладнання, інвентарю.

Важлива умова для забезпечення повноцінної рухової активності у повсякденні – створення розвивального предметно-ігрового середовища. Воно має бути  розвивальним, раціонально облаштованим, домірно насиченим, динамічним (змінюваним) і  не лише служити фоном для епізодичних рухових  дій,  а бути стимулом, спонуканням для розгортання та активізації дитячої рухової діяльності  (організованої педагогом та самостійної). З цією метою ігрові майданчики вікових груп, фізкультурна зала і фізкультурний майданчик дошкільного навчального закладу мають бути оснащені достатнім набором фізкультурного обладнання відповідно до чинного Типового переліку обов’язкового обладнання, навчально-наочних посібників та іграшок для дошкільних навчальних закладів з урахуванням специфіки планування приміщень і ділянок, можливостей фінансування тощо.

Загартувальні й лікувально-профілактичні процедури

Загартувальні процедури – система заходів, спрямованих на підвищення опірності організму дітей, розвитку у них здатності швидко й без шкоди для здоров’я пристосовуватися до змінних умов навколишнього середовища.  У дошкільних навчальних закладах застосовуються два види загартувальних заходів: повсякденні та спеціальні.  До повсякденних належать: відповідний температурний режим і провітрювання приміщень, прогулянки на свіжому повітрі за різних погодних умов, використання прохолодної води для миття рук, обличчя, полоскання рота після прийому їжі тощо.

Спеціальні загартувальні процедури – повітряні й сонячні ванни, різноманітні спеціально організовані водні процедури (наприклад: сухе та вологе обтирання окремих частин і всього тіла махровою рукавичкою, обливання ніг, тіла, купання у басейнах), сон при відкритих фрамугах, на свіжому повітрі тощо. За наявності умов проводяться й інші спеціальні загартувальні процедури: ходьба босоніж по росяній траві, глині, камінцях, вологому піску, змочених у розчинах морської солі килимках тощо. При використанні спеціальних  процедур температура води, повітря поступово знижується, тривалість впливу сонця, води і повітря поступово зростає відповідно до встановлених норм. Усі загартувальні процедури включаються до системи оздоровлення за призначенням лікаря та згодою батьків з урахуванням індивідуальних показників стану здоров’я і самопочуття дітей. Проводять їх з дітьми педагоги за умови постійного контролю норм загартування і аналізу ефективності з боку медичних працівників.

Ці ж вимоги висуваються й до проведення спеціальних лікувально-профілактичних процедур: фітотерапії (вживання фіточаїв, овочів, що містять фітонциди, фруктів, промивання носа і полоскання горла відварами і настоями лікарських трав, розчинами морської солі тощо), ароматерапії, лікувальної фізкультури і масажу, фізіотерапевтичних процедур та ін. Призначення відповідно до індивідуальних показань, процес проведення лікувально-профілактичних процедур, облік і контроль за якістю та оздоровчим ефектом покладається на медичних працівників та керівника дошкільного навчального закладу.

Залучення дітей до усіх зазначених вище організаційних форм і заходів фізкультурно-оздоровчої роботи базується, в першу чергу, на даних вивчення індивідуальних особливостей стану здоров’я і фізичного розвитку кожної дитини, яке проводиться у дошкільному навчальному закладі під час медичних оглядів дітей. На основі цих даних з урахуванням висновків лікарів за місцем проживання, лікування, медичного консультування дітей, лікар і медична сестра дошкільного закладу розподіляють вихованців за медичними групами (групами здоров’я),фіксують висновки і рекомендації щодо участі дітей у фізкультурно-оздоровчих заходах, формах освітньої роботи з фізичного розвитку і виховання в індивідуальних медичних картках та доводять їх до відома батьків вихованців і педагогів. Залежно від встановленої медичної групи та індивідуальних призначень вихователі, інструктори з фізичної культури і плавання забезпечують відповідний ступінь участі кожної дитини в системі фізкультурно-оздоровчої роботи, оптимальний рівень фізичних, психічних, емоційних навантажень для неї. Розподіл дітей за медичними групами переглядається що півроку з метою уточнення, корекції призначень і вирішення питання про можливе переведення дитини з однієї медичної групи до іншої (наприклад, з підготовчої до основної).

Основним результатом  якісного виконання всіх завдань  з фізичного виховання дітей раннього та дошкільного віку є покращання фізичного стану дитини, її фізичного розвитку, підвищення захисних властивостей та стійкості організму до різних захворювань, опірності до негативних умов зовнішнього середовища.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Консультації для батьків: 

"Фізичні вправи та ваше здоров’я" та "фізкульурно-оздоровча робота вдома"

 

 

 

 

 

 

 

      

Стан фізичного виховання

(фізкультурно-оздоровчі заходи, спортивно-масова робота)

у дошкільному навчальному закладі

(ясла-садок) №14 «ГОРОБИНКА»

 

Міністерством освіти і науки України затверджено інструктивно-методичні рекомендації щодо організації фізкультурно-оздоровчої роботи в дошкільному навчальному закладі листом від 27.08.04 року № 1/9 – 43. Відповідно до законів України «Про дошкільну освіту» (Про фізичну культуру.) Одним із пріоритетних напрямів освітнього процесу дошкільних навчальних закладах є фізичне виховання дітей. Воно спрямоване на охорону і зміцнення здоров’я, підвищення опірності і захисних сил дитячого організму, поліпшення його працездатності, своєчасне формування у малюків життєво важливих рухових умінь та навичок, розвиток фізичних якостей і забезпечення належного рівня фізичної підготовленості й фізичної культури взагалі, на виховання стійкого інтересу до рухової активності, потреби в ній, вироблення звички до здорового способу життя.

В дошкільному закладі №14 «Горобинка» важливе місце займає  активізація рухового режиму, надається йому оздоровче спрямування, дієвий медико-педагогічний контроль і своєчасна лікувально-профілактична робота. Щоденний обсяг рухової активності, рекомендований для дітей молодшого дошкільного віку, становить 3-4 години на день, для старших дошкільників 4-5 годин.

        1. Стан фізичного здоров’я дітей, обізнаність вихователів, інструктора з фізкультури, музичних керівників, та адміністрації зі станом здоров’я дітей.

У вересні та в травні   інструктор з фізкультури разом із старшими медичними сестрами проводять медичне обстеження дітей всіх вікових груп, де вказується прізвище та ім’я дитини, дата народження, група здоров'я  з  медичних карточок, фізкультурна група. Якщо дитина стоїть на обліку у лікаря, то встановлюється група здроров’я.

       2. Оцінка фізичного розвитку (норма, вище норми, нижче норми). На кожного заводиться картка індивідуального розвитку дитини. Діти розподіляються за навчальними групами: основна група, підготовча та спеціальна.

-  Дітям з основною групою можна давати навантаження в повному обсязі згідно з програмою.

- Дітям з підготовчою групою зменшувати навантаження з бігу та стрибків, замінити, іноді, бігом на місці чи повільним, зменшувати дозування стрибків.

- Дітям зі спеціальною групою біг замінити ходьбою, стрибки – переступанням з ноги на ногу.

      3. У вересні проводиться обстеження дітей з бігу на: 10, 20, 30 м, стрибків з місця та розбігу в довжину, метання торбинки з піском правою та лівою рукою на дальність.

Під час  обстеження дітей  виявлено, що  майже всі діти виконують нормативи з бігу. При метанні деякі діти показали результати вище норми та наявність  дітей з  керуючою  лівою рукою. При стрибках у довжину  не всі діти показали гарні результати. багато дітей бояться стрибати, не можуть відірватися від орієнтиру.

  У зв’язку з провадженням карантину (CОVID – 19) з 13.03.2020 року по даний час, повторне обстеження дітей і оцінювання рівня підготовки дітей старших груп до школи , тестування, яке проводиться наприкінці навчального року, в травні місяці – не проводилось.

      4. Дуже тісний зв’язок інструктора з фізкультури з медичним персоналом. На кожного заведена карта індивідуального розвитку дитини. Її заповнюють медсестри,  інструктор з фізкультури, практичний психолог. Середні показники фізичного розвитку дітей відповідають нормам. Старша медична сестра контролює, надає інструкторові з фізкультури список дітей, що мають ослаблене здоров'я внаслідок хвороби, для них зменшують навантаження чи звільняють на декилька днів від занять. 40% малюків мають показники вище норм из основних видів рухів. Ефективність фізичного виховання забезпечується комплексним застосуванням традиційних засобів фізичного виховання. Зокрема це:

- Фізичні вправи (гімнастика, ігри, елементи спорту і туризму, інші);

- Оздоровчі сили природи (повітря, сонце, водні ресурси);

- Гігієнічні чинники (режим харчування, занять і відпочинку, гігієна взуття, одягу, обладнання…);

- Заняття з фізичної культури;

- Фізкультурно-оздоровчі заходи (ранкова гімнастика, після денного сну, заґартовувальні процедури);

- Різні форми організації рухової активності у повсякденні (фізичні вправи на прогулянках, фізкультурні свята і розваги, дитячий туризм, бурхливі ігри, самостійна рухова діяльність.

  Дні (тижні) здоров'я, індивідуальна робота з фізичного виховання.

       5. Якість проведення фізкультурно-оздоровчих заходів проводиться на високому професіональному рівні. Діти отримують величезний позитивний, емоціональний і фізичний заряд.

    6. Підтримуємо тісний зв'язок з батьками: індивідуальні бесіди, консультації, доклади на батьківських зборах, батьки беруть участь у проведенні розваг та свят, змагаються разом зі своїми дітьми і це поєднує дітей, батьків, вихователів, музичних керівників, медичних працівників, інструктора з фізичної культури і адміністрацію.

 

В нашому дошкільному навчальному закладі робиться все,  для того,  аби наші діти росли здоровими, щасливими та життєрадісними.

 

 

 

Щоб зробити дитину розумною і розсудливою, зробіть її міцною і здоровою.

 

 

 

 

Звіт інструктора з фізичної культури

за 2019/2020 навчальний  рік

 

 

1. Проведено свято «День знань».

2. Розвага «Козацькі розваги».

3. Доповнено матерiал на тему: «Степ-аеробіка у дошкільному закладі».        Зроблені степ - платформи

4. Свято для дiтей старших  груп  «Зимоленд».

5. Фiзкультурне  обстеження дiтей, групи здоров’я,  антропометричнi данi  проведені у вересні.

6. Консультацiя для вихователiв дитячого садка на тему: «Специфіка фізичного виховання влітку у ДНЗ».

7. Фiзкультурне свято: «Спортивні змагання.»

8. Поповнили фiзкультурний зал обладнанням.

9. Проводились щомiсячно Днi здоров’я.

10. Робота круглого стола на тему: «Гармонійна співпраця з фізичного виховання в дитячому садку та сім’ї ».

11. Поповнили фiзкультурну залу  методичними посiбниками, нетрадицiйним  обладнанням.

12. Свято «Стрiтення»

13.  Під час дистанційної роботи  підготовлено

-  консультації для батьків:

а) «Фізичне виховання в сім’ї»

б)  «Десять порад батькам при організації роботи з фізичної культури»

в)  «Фізичні вправи та ваше здоров’я»

г)  «Фізкультурно-оздоровча робота вдома»

д)  «Здоров’я дитини у ваших руках»

є)  «Система загартування малят у дитячому садку та сім’ї»

ж)  « Поради по загартуванню»

          -  проект по темі: « Степ-аеробіка у дитячому навчальному закладі»

          -  класифікація спортивних ігор з дітьми старшого дошкільного віку.

          -  презентація  «Основних видів рухів на занятті фізкультури».

          -  картотека українських ігор на занятті фізкультури.

          - розробка планів на літо.

 

 

 

 

ПЛАН

ФІЗКУЛЬТУРНИХ РОЗВАГ

НА 2020/2021 НАВЧАЛЬНИЙ РІК

 

 

 

                                                     інструктор з фізичної культури: Загоруй А.В.


 

Дата/група

Зміст роботи

Молодший дошкільний вік

(3-4 р.)

Середній дошкільний вік

(4-5 р.)

Старший дошкільний вік

(5-6 р.)

Вересень

„Веселі жучки” - розвага

„Фізкультурна розвага з колобком” - розвага

«Ми – спортсмени» - розвага

Жовтень

«Віночок рухливих ігор» - розвага

„Козацькі розваги” - розвага

„Ми маленькі козачата ” – розвага

Листопад

„М’ячики - стрибайчики ” - розвага

„Спортивні змагання ” - розвага

„Спортивна мода” – спортивно-театралізована розвага.

Грудень

„Любить зиму дітвора ” – розвага

„Парад сніговіків” – розвага

„Тато, мамо, я – спортивна сім’я ” – спортивне свято

Січень

„В казочку за здоров’ям” - розвага

„Зимові перегони” – розвага

„Подорож на північ” – розвага

Лютий

„Спортивні змагання ” - розвага

„Подорож країною здоров’я” -розвага

„Веселі забави Снігової Баба” – розвага. „Веселі старти” – змагання

Березень

„Подорож до мами Мишки” - розвага

„Веселі старти” - розвага

„Сонечко пригріло, діток звеселило” – розвага. « Швидко, весело, далеко» - змагання

Квітень

„Малята – здоров’ята” - свято

„Дружні, веселі спортсмени” - розвага

„День здоров’я з БЯ» - розвага

„Веселі старти” - змагання

Травень

„ Ми – веселі малюки ” - турпохід

„В гості до Світлофорчика” – розвага

«Здрастуй, літо» - свято

„Пожежа” – розвага.

 „Веселі старти” - змагання