Заклад дошкільної освіти (ясла-садок) № 14 «Горобинка» Чорноморської міської ради Одеського району Одеської області Код ЄДРПОУ 38363979








Сторінка музкерівника

 

 

Музичні інструменти своїми руками як і з чого зробити:

брязкальце , барабан, дзвіночок, веселі дуделкі, дерев'яні палички, коробочка, трикутник, Бубен, Румба, Шейкери, Шумові браслетики

 

 

Консультації для батьків щодо музичного виховання дітей:

 

 

 

 

 

КОНСУЛЬТАЦІЇ:

Музика та здоров' я

 

Сила музики безмежна. Вона і розвиває, і стимулює розумову діяльність, і ви­ховує естетичний смак, а ще лікує і допомагає зрозуміти себе. З впливом музики на організм дитини та можливостями її використання на заняттях і в повсякденні.
Здоров'я дітей, його охорона, зміцнення та від­новлення — одне з основних завдань педагогів дошкільного закладу. Використання музики як тера­певтичного засобу в оздоровчій роботі з дітьми до­помагає істотно оптимізувати цей процес. Але для цього необхідна певна підготовка вихователя.

Педагог має знати:

♦ види оздоровчої роботи з дітьми з використан­ням музики;
♦ основні характеристики музики та їхній вплив на психофізіологію людини (дитини) в різних сферах її діяльності.

Педагог має вміти:

♦ складати аудіопрограми з урахуванням цілющої психофізіологічної дії музики;
♦ оптимально поєднувати різні види оздоровчої роботи протягом дня;
♦ уважно реагувати на зміни, що відбуваються у поведінці дітей під час залучення їх до різних видів оздоровчої діяльності.

ОСНОВНІ ХАРАКТЕРИСТИКИ МУЗИКИ

Музичне мистецтво має свою мову — мову звуків та інтонацій. Основний засіб виразності — мелодія — музична думка, наспівне співзвучання, що виражає різні стани, почуття, настрої.
Окрім мелодії, до основних характеристик музики або засобів музичної виразності належать: гармонія, тембр, ритм, динаміка.
Гармонія — закономірне поєднання тонів у одночасному звучанні акордів. Іноді під поняттям "гармонія" мають на увазі акордний супровід мелодії (напри­клад, гітара з голосом, фортепіано з го­лосом).
Музичний ритм — чергування та спів­відношення різної музичної тривалості й акцентів. Часто ритм визначає харак­тер твору і навіть жанр музики. Завдяки ритму ми можемо відрізнити вальс (3/4) від маршу (2/4, 4/4), мазурку (акцент на 3-тю частку) від польки (2/4).
Тембр — специфічне забарвлення звука, властиве голосові або конкрет­ному інструментові, Тембр залежить від матеріалу, з якого виготовлений інстру­мент, способу отримання звука. Роль тембру неабияка, і композитори врахо­вують це під час написання творів.
Динаміка — зміна сили звука (голос­но, тихо, помірно-голосно, помірно-тихо).
Музична мова близька до людської мови і також поділяється на фрази, речення і паузи.
Будь-який твір має певну форму — план розгортання частин твору, певним чином пов'язаних одна з одною. Форма може бути одночастинна, дво- або три частин­на. Варіації, сонати, прелюдії, симфонії, концерти, екс­промти, балади — часто пишуться у вільній формі.
Дослідники (С.Мамулов, В.Петрушин, С.Стівенсон) з'ясували, що на людину заспокійливо діють такі характеристики музики:
♦ середній діапазон гучності звучання;
♦ середні за висотою регістри (дуже низькі й дуже високі звуки здебільшого збуджують);
♦ спокійні мелодійні поєднання;
♦ спокійні ритми.
Безумовно, твір може не містити якоїсь із цих характеристик, проте поданий їх перелік дає змогу хоча б орієнтовно контролювати добір творів за си­лою їхньої дії.

 

ВИДИ ОЗДОРОВЧОЇ РОБОТИ З ДІТЬМИ З ВИКОРИСТАННЯМ МУЗИКИ

Релаксація під музику


Дітям потрібно вміти розслаблятися, так само, як і дорослим. Іноді вони бувають дуже напружені фі­зично й емоційно — це призводить до роздратуван­ня та ірраціональної поведінки. Отже, дуже важливо допомагати їм знімати напругу. Тривалість проведення релаксації становить 15-20хв. Під час релаксації діти можуть лягти на ки­лимок, прийняти будь-яку зручну позу, корисними будуть нахили й потягування тіла. Тут знадобляться спеціальні дитячі вправи із системи йоги. Наприклад, комплекс гімнастичних вправ "Бебі-йога", де впра­ви "Зустріч Сонця" і "Подяка" є обов'язковими, а інші добираються на розсуд педагога; дозування і темп залежать від віку та настрою дітей у певний момент.

Комплекс гімнастичних вправ "Бебі-йога"

Діти виконують усе так, як говорить і показує пе­дагог.
Вихователь. А тепер ми займемося гімнастикою. Ляжте на підлогу. Покладіть руки вздовж тіла доло­нями догори, пальці напівзігнуті, носки ніг розведені. Голову поверніть набік. Рот трохи відкрийте, язичок притисніть до верхнього ряду зубів, ніби вимовляєте звук [т]. Очі заплющіть. Полежте трохи, послухайте музику, постарайтеся ні про що не думати, рівно ди­хайте: вдих-видих, вдих-видих, вдих-видих (зву­чить музика 1 хв). Уявіть собі чисте блакитне небо, по якому пливуть білі хмаринки. Вам тепло, приємно, затишно. А тепер розплющіть очі.
Давайте привітаємо сонце — яскраве, золоте. Станьте на коліна, випряміть спину, опустіть руки, припідніміть голову, ніби дивитеся на сонечко. Ди­хайте рівно й глибоко.
Вдих — прогніть спину і підніміть руки вгору. Ви­дих — опустіть руки на підлогу. Вдих — праву ногу відведіть назад. Видих — знову станьте на обидва коліна. Вдих — ліву ногу відведіть назад. Видих — поверніться у вихідне положення. Прогнули спину — вдих, випрямили — видих. Лягли на живіт. Праву ногу підняли — вдих, опустили — видих; ліву ногу підняли — вдих, опустили — видих. Прогнули спи­ну — вдих, випрямили — видих.
Встали, простягнули руки до Сонечка. Здрастуй, Сонце! Скажемо всі разом: "Здрастуй, Сонце!".
А тепер ляжемо на спину. Будемо глибоко диха­ти. Вдих-видих, вдих-видих. Ні про що не думаємо, відпочиваємо (музика звучить 30 с). Повернулися на бік, підібгали ноги до грудей, обхопили їх руками. Лежимо, дихаємо, думаємо тільки про приємне: про зелену травичку, сонечко, метелика, що сів на ро­машку... Дихаємо рівно, спокійно...
Повільно підніміться і сядьте в позу "лотос". Ви стали схожі на гарну квітку лотос — білий, стрункий, ніжний: спину випрямили, голову підняли, тягніться до сонечка. Добре, молодці, рівно, плавно дихайте, уявіть, що нюхаєте цю квітку...
Давайте перетворимося на рибок. Ляжемо на спи­ну, випнемо груди, приберемо руки під спину, вигне­мося, дихаємо глибоко, рівно, спокійно (30с). Уявіть що довкола вас безмежний океан, і вам, рибкам, так хороше у ньому.
Час знову ставати дітками, тож ляжте рівно, закла­діть руки за голову, повільно сядьте. Підніміть руки вгору — вдих, нахиліться вперед — видих, підніміть­ся — вдих, нахиліться вперед — видих, вдих — ви­дих... Дякуємо! Усі разом скажемо: "Дякуємо!".

 

Рекомендації щодо музичного супроводу


Музика слугує емоційно-звуковим тлом для ви­конання вправ. Спеціально дібраний музичний су­провід — ліричні твори, спокійні мелодії з плавним ритмічним малюнком, неголосним звучанням, з частотою ритму не більше 60 ударів за хвилину — допомагає дитині зосередитися на створюваних в уяві образах, відчути м'язове розслаблення, ритмізу­вати дихання. Найкраще підходять твори періоду музичного бароко та класицизму, а також східна музика. Наприклад: "Арія з сюїти № 3", повільні час­тини із Бранденбурзьких концертів Й.С. Баха; "Аве Марія", 2-га частина 8-ої симфонії Ф. Шуберта; "Ка­ватина Норми" В. Белліні; "Зима" А. Вівальді; другі частини фортепіанних сонат (№№8,14,23) Л. Бетховена; "Анданте кантабіле" з 5-ої симфонії, "Червень і "Жовтень" з циклу "Пори року" П.Чайковського та ін. Із сучасних музичних творів можна використати композиції Кітаро, "Спектральну сюїту" Стіва Халперна, композиції Анугама, Джона Кліффорда Уайта.
Окрім музики, добре заспокоюють і відновлюють внутрішню рівновагу, різноманітні звуки природи. Для прослуховування добирають скомпоновані фраг­менти записів реальних голосів птахів, тварин, які викликають приємні асоціативні відчуття, відтворю­ють у свідомості зорові, слухові, ароматичні образи природи. Ефективно діють на релаксацію вранішній спів птахів у лісі, звуки морського прибою, голоси дельфінів, чайок тощо.
Слухання музики доцільно поєднувати з демонстрацією картин, слайдів, що сприяє яскравішому відтворенню потрібного образу. Розслабившись, ди­тина з допомогою вихователя вибудовує в уяві при­ємні їй образи, оживлює приємні спогади, які допо­можуть їй подолати напругу, з якого б приводу вона не виникла.

Рекомендовані музичні твори:

при перевтомі — "Ранок" Е. Гріга, "Полонез" М.Огінського.
При поганому настрої — "Ода радості" Л. Бетховена, "Аве Марія" Ф. Шуберта.
При вираженій дратівливості — "Хор пілігри­мів" Р.Вагнера, "Сентиментальний вальс" П.Чай­ковського.
При зниженні уваги — "Пори року" П.Чайковсько­го, "Місячне світло" К.Дебюссі, "Мрії" Р.Шумана.
Релаксація може проводитися як самостійний вид оздоровчої роботи з усією групою дітей, у різних інди­відуальних та підгрупових формах, а також як завер­шальна частина заняття з фізкультури, спортивного змагання або розваги з високою руховою активністю і підвищеним емоційним збудженням дітей.

 

 

Медитація під музику

Мета. Допомогти дитині розслабитися, дати можливість відчути себе персонажем казки.
Матеріал: м'які пастельні або олійні олівці, ар­куш паперу.
Тривалість медитації — 15-20 хв.

Важлива умова для початку медитації — урівно­важений, спокійний емоційний стан педагога. Дітей затишно вкладають, приглушують світло, вмикають музику і починають у спокійному темпі розповідати казкову оповідку. Наприклад таку: "Це було давно-давно. У далекій країні жила собі мама Сонце і на­родився у неї синочок Промінець. Усю свою любов вона віддавала йому. Синочок ріс швидко, зігрівав усіх своїм теплом і дарував радість тим, хто був по­ряд. Його навчали найкращі мудреці, і Промінець по­чав розуміти мову звірів і птахів, мову вітру та хвиль. Коли він підріс, то вирішив почати подорожувати, щоб знайти собі нових друзів і допомагати тим, кому це потрібно. Промінець, мандруючи, опинився біля чудового будинку — у ньому звучала музика. Він зай­шов туди і побачив те, що так довго шукав... Любі мої, уявіть собі, що й ви зараз перебуваєте в цьому чудовому будинку. Походіть по ньому. Знайдіть те, що вам дуже потрібне і що зберігається там лише для вас. Не поспішайте, уважно все огляньте, щоб нічого не пропустити".
Дітям дають якийсь час {3-5 хв) спокійно поле­жати і, коли вони почнуть ворушитися, пропонують їм намалювати, що побачив Промінець і що знайшли вони самі. Якщо хтось із дітей не захоче малювати, нехай просто розповість.

Рекомендації щодо музичного супроводу

Велике значення має вибір музичних творів. У них не повинно бути тривожних, важких інтонацій. Музи­ка має бути спокійною, прозорою і радісною.
Рекомендовані музичні твори: композиції Кітаро, "Спектральна сюїта" Стіва Халперна, "Вечірня серенада" Ф. Шуберта, "Пісня Сольвейг" Е. Гріга, композиції Анугама, Джона Кліффорда Уайта.
Медитація, власне, слугує тій самій меті, що й релаксація, тому ці види оздоровчої роботи не варто Поєднувати протягом одного дня. Слід обов'язково дотримуватися принципу добровільної участі дити­ни в діяльності (не змушувати дітей до дій, а давати змогу освоїтися, захотіти взяти участь).

 

 

 

Музично-рефлекторне пробудження дітей після денного сну


Пробудження — процес індивідуальний і займає різний відтинок часу для дітей з різним типом нерво­вої системи {від З до 10 хв).
Щоб пробудження було м'яким, добрим і бажа­ним, використовується відповідна музика: досить тиха, ніжна, легка, така, що обіцяє радість.
Використовують десятихвилинну музичну компо­зицію, яку тривалий час не замінюють, оскільки у ді­тей має виробитися рефлекс пробудження на певну музику. Почувши звучання звичної мелодії, малюки легше й ефективніше переходять від стану повного спокою та розслаблення до активної діяльності. Че­рез 1-2 місяці музична композиція замінюється на іншу, аналогічну, яка незабаром стає дітям такою ж звичною, як і перша.
Доцільно проводити цей вид оздоровчої роботи щодня.

Музичні пальчикові ігри

Мета. Розвивати координацію рухів обох рук, дріб­ну моторику. Активізувати міжпівкульну взаємодію, синхронізовувати роботу півкуль головного мозку. Роз­вивати увагу. Вчити розуміти й виконувати інструкції.
Педагог проводить пальчикові ігри, створивши му­зичне тло. Характер музики добирається відповідно до темпу виконання рухів, твір має звучати лише в ін­струментальному виконанні (щоб діти краще сприй­мали словесну інструкцію вихователя).

Комплекс вправ № 1

"Долоні на столі" (на "раз" — пальці нарізно, на "два" — разом).
"Долоня — кулачок — ребро" (на рахунок "раз-два-три").
"Пальчики вітаються" (на "раз-два-три-чотири-п'ять" почергово з'єднуються пальці обох рук: вели­кий з великим, вказівний з вказівним і т.д.).
"Чоловічок" (вказівний і середній пальці правої, а потім лівої руки бігають по столу).
"Діти біжать наввипередки" (рухи, як і в четвертій вправі, але виконують обома руками одночасно).

Комплекс вправ № 2

♦ "Пограли на піаніно" ("побігати" пальцями по столу).
♦ "Побігли-побігли" (поворушити пальцями роз­чепірених долонь).
♦ "Впіймали муху" (різко стиснути кулак).
♦ "Відпустили муху" (різко розтулити кулак).
♦ "Дерево захиталося" (похитали над собою роз­слабленими п'ястями) і т.д.
Вправи проводяться щодня у процесі організова­ної діяльності дітей та й у вільний час.

 

 

Музичні фізкультурні хвилинки

Вільні рухи під ритмічну музику, які ми називаємо "Му­зичні фізкультурні хвилинки", забезпечують дітям необ­хідну рухову активність, знімають фізичну і психічну нап­ругу й активізують інтелектуальну діяльність на занятті.
Як музичний супровід можна використовувати піс­ні дитячих композиторів, наприклад, "Чунга-Чанга" (В. Шаїнський), "Хто ж такі пташки?" (О. Журбін).

Спонтанний рух під музику

Мета. Розвивати емоційно-чуттєву сферу дитини; стимулювати моторне й емоційне самовираження, зні­мати м'язові затиски, розвивати пластику, гнучкість, легкість рухів тіла. Розвивати пам'ять, мис­лення, уяву, мовлення.
Матеріал: відрізки шифонової або шовкової тканини різного кольору (можна взяти будь-яку прозору або напівпрозору тканину, легкі хустини або шарфи) у більшій кількості, ніж є учасників.
Хід. Педагог дає дітям вказівку: "Я зараз увімкну музику. Рухаючись під неї, ви візьме­те будь-яку хустину (тканину) і можете роби­ти з нею все, що захочете. Можете накинути на голову, обв'язати навколо тіла, або прос­то взяти в руки. Отже, слухайте музику".
Завдання вихователя — взяти участь у русі разом з дітьми, якщо в них виникнуть труднощі. Стежити за тим, яку тканину виби­рають діти, які рухи виконують, чи прислуха­ються до мелодії, яка звучить, чи рухаються, дотримуючись музичного ритму. Діти довільно рухаються стільки часу, скільки захо­чуть, і можуть змінювати вибір тканини під час рухів.
На завершення вправи педагог запитує дітей: "Чи легко було вам рухатися? Чи вдалося створити свій та­нець? Вам доводилося керувати своїм тілом, руками і ногами, чи вони самі рухалися без будь-яких зусиль? Які частини тіла найбільше допомагали танцювати? По­кажіть, як танцювали ваші ноги (руки, голова)? Чи мож­на придумати назву такому танцю? Чи уявляли ви себе якимись казковими персонажами, коли рухалися?".
Рекомендовані музичні твори: мелодії у вико­нанні Томатіто (гітара-фламенко), кельтська танцю­вальна музика, Карунеша, "Настрої" М.Таривердієва, фрагменти з балету "Лебедине озеро" П.Чайковського, "Політ джмеля", "Іспанське каприччіо" і "Шехерезада" М. Римського-Корсакова.
Спонтанний рух під музику можна розглядати не лише як вид оздоровчої діяльності дітей, а також і як вид розваги. Радимо проводити його у другій поло­вині не рідше одного разу на тиждень.

Дихальна артпедагогіка

До дихальної артпедагогіки входять гра на духових музичних інструментах, дихальна гімнастика під му­зику та різні вправи для розвитку співацького дихан­ня (інтонування, вокалотерапія). Це дає змогу дітям оздоровлюватися, не помічаючи процесу лікування.
Правильне дихання є найважливішим чинником довгого й здорового життя. Для зміцнення та оздо­ровлення дихальної функції можна використовувати духові інструменти (глиняні свищики, сопілки, іграш­кові дудочки, губні гармонії, блок-флейти та ін.). Регу­лювати силу й тривалість вдиху та видиху чудово до­помагає видування повітря через соломинку у склянку з водою у ритм виконуваного музичного твору.
Інтонування звуків (їх приспівування) не тільки вчить малюків керувати своїм голосом, а й сприяє їх оздоровленню.
Вправа "Металофон"
Мета. Вчити змінювати висоту основного тону голосу.
Хід. Педагог грає на металофоні гаму, послідов­но вдаряючи по кожній пластині інструмента (до-ре-мі-фа-соль-ля-сі-до) й спонукаючи дитину синхрон­но проспівувати звук [а]. Звучання голосного звука коротке, з підвищенням та зниженням висоти тону. Аналогічно відпрацьовуються всі голосні звуки.
Вправа "Звуки лікарі"
Вимовлення "ч-ч-ч" покращує дихання.
Вимовлення "з-з-з" (летить комар) полегшує біль у горлі.
Вимовлення "ж-ж-ж" (летить жук) сприяє швидко­му одужанню від кашлю.
Вимовлення "н-н-н" (покласти руку на маківку го­лови й дуже високим голосом вимовляти) допомагає знімати головний і зубний біль.
Вимовлення "м-м-м" (мукає корова) після їжі спри­яє кращому засвоєнню їжі і знімає стрес.
Вимовлення "е-е-е" поліпшує роботу головного мозку.
Вимовлення протягом 3-5 хв "і-і-і" стимулює ро­боту мозку, підвищує активність організму.
Розслабленню організму сприяє вимовлення "а-а-а"; "ш-ш-ш"; "с-с-с".
Вимовлення "р-р-р" (його вимова не у всіх відразу виходить) наприкінці дня, допомагає зняти втому ("Ось гнівається лев, напружився всім тілом: "ар-р-р-р").
Звукові вправи слід виконувати помірно і потроху. Кожен може співати, як йому хочеться: уривчасто, на одній ноті абощо, знаходячи свій тон і частоту.
Вокалотерапія — лікування співом. Ключ до ро­зуміння справжньої музики — це пісня. Дітям, як і дорослим, корисний будь-який спів, оскільки роз­співуються голосні звуки, які є цілющими, додають органам нової сили й гармонізують їхню діяльність.
Активна вокалізація спрямована на формування позитивного настрою: виконуються життєстверджувальні, оптимістичні дитячі пісні, які можна співати разом із аудіозаписом, під караоке або фонограму, без музичного супроводу. Пісні можуть виконуватися щодня: на прогулянці (в літню пору), у процесі само­стійної художньої діяльності або спонтанно за бажан­ням дітей.
Виховують доброту, почуття товариськості, заря­джають позитивними емоціями і сприяють психоло­гічному розвантаженню такі рекомендовані пісні: "Всі ми хочемо жити у мирі" (сл. А. Майданюк, муз. В. Коваленко-Степечевої; "ДВ", 2010, №5), "Друж­би добрий знак" (сл. і муз. З.Еманової; "ДВ", 2009, №9), "Бажаємо добра" (сл. Г.Лисенко, муз. В.Лил| сенко; "ДВ", 2009, №6), "Усмішка" (сл. В.ГвоздііЩ муз. Н.Рубальської; "ДВ", 2009, №4) та ін.

Етюди психогімнастики


Мета. Зберігати психічне здоров'я дитини або здійснювати корекцію її психоемоційних порушень.
Варіанти етюдів для прояву дитиною індивіду­альності у вираженні емоцій (з відповідним музич­ним супроводом)
♦ "Нова лялька" (етюд на вираження радості) — од­нойменна музика з "Дитячого альбому" П.Чайковського. Дівчинці подарували нову ляльку. Вона радіє, весело стрибає, кружляє, грається з лялькою.
♦ "Баба Яга" (етюд на вираження гніву) — одно­йменна музика з "Дитячого альбому" П.Чайковського. Баба Яга спіймала Оленку, звеліла їй затопити піч, щоб потім з'їсти дівчинку, а сама заснула. Про­кинулася, а Оленки немає — втекла. Розсердилася Баба Яга, що без вечері залишилася, бігає по хаті, ногами тупає, кулаками розмахує.
"Фокус" (етюд на вираження здивування) "Жарт" Й. С. Баха. Хлопчик дуже здивувався: він побачив, як фокусник посадив у порожню валізу кішку й закрив її, а коли відкрив, кішки там не було. Із валізи вистрибнув собака.
♦ "Попелюшка" (етюд на вираження смутку) — "Мелодія флейти" з опери X. В. Глюка "Орфей і Еврідіка". Попелюшка повертається з балу дуже сумна: вона більше не побачить Принца, до того ж дівчина загубила свою туфельку.
Оскільки психогімнастичні етюди обов'язково ви­користовує психолог дитячого садка, тому цей вид оздоровчої діяльності не проводиться у дні, коли він працює з дітьми.

 

 

 

Вправи та ігри для стабілізації

психічного стану

 

Ігри для стабілізації психічного стану проводяться з дітьми індивідуально, в моменти втрати ними пси­хічної цілісності й стабільності.
Загальна мета. Допомогти дитині, яка відчуває роздратування чи гнів, краще усвідомити їхню приро­ду і зміст, опанувати ефективні способи їх вираження і звільнення від цих емоцій. Вчити дітей самостійно долати неприємні відчуття та формувати здатність до саморегуляції

 

Вправа на опосередковане вираження емоційного стану

Хід. Кожній дитині дають п'ять карток, де зобра­жені обличчя у різних емоційних станах (піктограми): радість, смуток, страх, гнів, спокій. Звучать різноха­рактерні музичні твори. Прослухавши кожний, треба підняти відповідну картку. Потім діти описують по­чуття, викликані контрастними музичними творами, і співвідносять їх з емоціями на картках. Засвоюючи образні позначення характеру музичного твору, до­шкільнята легко переносять їх на узагальнені харак­теристики емоційних станів.
Щоб діти характеризували музичні образи та свої по­чуття, їм пропонують набір контрастних означень. Скла­даючи "характеристику", вони об'єднують в одну групу визначення близького емоційно-образного змісту.

 

Музика

Весела
Сумна
Спокійна
Страшна
Зла
Радісна
Журлива
Добра
Жахлива
Грізна
Жартівліва
Смутна
М'яка
Груба
Сердита
Жвава
Невесела
Привітна
Тривожна
Гостра
Сонячна
Похмура
Ясна
Неспокійна
Незадоволена
Грайлива
Жалібна
Плавна
Насторожена
Темна

Запальна

Тужлива
Ніжна
Таємнича
Стрімка

 

Рекомендовані музичні твори: "Хвороба ляль­ки" (смуток) П. Чайковського; "Веселий селянин" — Альбом для юнацтва" (радість) Р.Шумана; "Баба Яга" (гнів) П. Чайковського; "У печері гірського коро­ля" (страх) Е.Гріга; "Авє Маріа" (спокій) Ф. Шуберта.

Вправа на формування образу "Я"

Хід. Дитині пропонують вибрати з музичних ін­струментів та предметів, які звучать, ті, звучання яких, на її думку, найбільше відповідає їй самій. Всі вибрані предмети й інструменти розкладають навколо неї. Потім дитина складає з них свій звуковий авто­портрет, тобто створює образ свого "Я" з допо­могою звуків. На відповідні запитання: "Зіграй, як ти звучиш у цей момент. Як ти звучиш, коли сер­дишся, радієш?" і т.д.
Вправа "Звуковий автопортрет" сприяє екс­пресії та самоідентифікації. Звуковий портрет можна змінювати за бажанням дитини (змінюва­ти інструменти, спосіб видобування звука, силу отриманого звука і т.д.). Ці зміни може робити сама дитина, а також дорослий у ході спільного обговорення. Неодмінна умова: дитина повин­на чути результат цієї зміни і разом з педагогом проаналізувати, чи на краще змінився її звуковий образ, чи ні.
Інший варіант. Дитині пропонують ство­рити свій портрет за допомогою ритму, викорис­товуючи все, з чого можна видобути звук.
Гра "Випусти пару"
Матеріал: ударні музичні інструменти, по­бутові предмети.
Хід. Педагог пропонує дитині вдарити що сили в барабан, гонг, металеві тарілки, а також у гучнозвучні предмети — металеву бочку, таз, підвішену металеву пластину. Дитина вдаряє стільки разів, скільки захоче. Вона має відчути, що заспокоїлася, що почуття злості й роздратування виходять з її тіла через пальці рук, а потім через музичний інструмент або предмет.
Гра "Послухай свій гнів"
Хід. Ця грає продовженням гри "Випусти пару".
Педагог звертає увагу дитини на те, що велике, сильне почуття гніву звучить голосно, різко й неприємно, —так звучить велика металева бочка. У ній багато повітря (гніву), тому й звучить вона гучно і не дуже приємно — так само, як і розгнівана людина. Поступово ємкості предметів, що видають звуки, або музичних інструмен­тів зменшуються, звук стає тихіший, приємніший для слуху. Менший об'єм, менше гніву —приємніший звук. У китайському дзвонику ховається "чарівний вітер", у його трубочках зовсім мало повітря (гніву), тому й зву­чить він так само приємно, як добра, спокійна люди­на. Отже, дитині наочно показують, що чим менше в людини почуття гніву й роздратування, тим приємніша людина, тим приємніше з нею спілкуватися.
Гра "Хто сильніше кине"
Матеріал: гучнозвучні предмети, торбинка з бобами або горіхами.
Хід. Дитина з різною силою кидає торбинку, на­приклад, у бочку або в гонг. Педагог бере участь у грі разом з дитиною, звертаючи її увагу на взаємоза­лежність сили кидка та гучності звука — чим сильні­ший гнів, тим голосніший і неприємніший звук.
Вправа "Простукай свій настрій"
Хід. Ударяючи в барабан, тарілки тощо, дитина називає свої почуття словами: "Я відчуваю силь­ну злість, коли...". Чим більший гнів, тим сильніший удар — тим гучніший буде виданий дитиною звук. Переживання вібрацій цього звука підсилюватиме емоції дитини, отже, регулювання гніву й роздрату­вання буде значно ефективнішим.
Педагог допомагає дитині відчути, що часті й гучні удари відповідають сильному почуттю гніву, нечасті й гучні — не менш сильному, а часті й тихі (тремоло) — передають слабке роздратування і т.д.

 

 

 

 

 

 

 

Чарівний світ музики


Музика - дивовижне джерело людської любові до світу. Це найвеличніший і найпрекрасніший винахід, який володіє зрозумілою для всіх мовою краси. Музика єднає людей усього світу різних за національністю, освітою, релігією, переконаннями. Це краса, яка постійно врятовує світ. Вона народжується від натхнення однієї людини і викликає його в серцях величезного людства. Це мова душі, яка має велику силу і здатна врятувати чи знищити.
Музика, яка являє собою гармонійне сполучення найбільш приємних для людини звуків, володіє великою цілющою силою. Вона покращує настрій і самопочуття, знижує втомлюваність, концентрує увагу і підвищує життєвий тонус. Покровитель музики Орфей був цілителем, а Ескулап ~ бог медицини в давніх греків, визнавався музикантом.
Музика здатна підвищити інтелектуальні здібності людини, зробити її добрішою, мудрішою, красивішою. Дослідження педагогів та психологів переконливо підтверджують, що музика охоплює ранні сфери психіки людини: сенсорику, моторику, емоції. А тому її вплив на загальний психічний розвиток особистості досить істотний (ідеться про творчість, духовність, інтелект). Оскільки ж емоційні здібності мають емоційно – рухову природу, вони проявляються дуже рано й становлять основу для всебічного розвитку малюка, насамперед забезпечуючи формування початкових елементів пізнавальної активності.


Музика має супроводжувати людину все життя як добрий ангел, захищаючи серце від образи, жорстокості і лютості. Музичне мистецтво впливає на душу людини, її почуття і розум. «Таємниця музики в тому, що вона знаходить невичерпне джерело вираження там, де мова замовкає.» (Е Гофман) Ми захоплюємося людиною, яка вміє щедрою рукою посіяти зернятко гармонії в душі дітей засобами музики. Щасливий той педагог, котрий може розмовляти з душею дитини завдяки мистецтву. Людина, якій дано відчувати тонкий світ і відтворювати його в звуках – щаслива.
Перша зустріч із музикою має відбутися ще в череві матері, де вона буде лунати поряд із биттям найдорожчого серця і в теплому всесвіті любові розповідатиме про мудру красу великого світу.
Музична мова краси має стати зрозумілою і необхідною для дитини. Використання музичних творів у педагогічному процесі благодатно впливатиме на розвиток дітей.
Сучасні музичний керівник і вихователь під час музичної діяльності орієнтуються загалом на програмовий репертуар для дітей, але водночас активно намагаються його збагатити новітніми надбаннями з різних публікацій, з живого досвіду колег, з нещодавно почутого з телепередач, радіо тощо. Здається, пошук такого репертуару підпорядковується гуманній меті — оновленню змісту музично-театралізованих розваг, свят, музичних занять. Але, на жаль, за браком часу поза увагою педагогів, а відтак і дітей залишаються чудові, педагогічно спрямовані дитячі пісні, мелодії, ігри, хороводи з чинних програм, з деяких давніх, але актуальних для сьогодення видань. Вони не входять у побут малюків, не стають їхніми друзями, дитячими, так би мовити, шлягерами, не спонукають їх як емоційний сигнал, наприклад до добрих вчинків і виконання деяких доручень, до самостійних музичних проявів тощо. Через такі реалії дітей позбавляють спілкування зі значною кількістю музичних творів, виявляється незадіяним величезний виховний потенціал мистецтва!
Як установити сприятливий для виховання дошкільника баланс між усталеним, програмовим, перевіреним часом і новим додатковим, нерідко тимчасовим (водночас якісно хорошим) дитячим репертуаром? Чи є такий варіант рішення, який може стати оптимальним для сьогодення?
Насамперед вважаємо, що програмовий репертуар варто збагачувати додатковим і розцінювати це загалом як позитив для музичного розвитку дітей. Усебічний досвід — педагогічний, експериментальний, науковий — підказує, що потужним резервом для встановлення бажаного балансу може стати активне запровадження програмового репертуару (переважно такого, що не обирається до свят і розваг) вихователем і навіть помічником вихователя у повсякденну життєдіяльність дітей. Зауважимо, не лише у процес занять із різних позамузичних видів діяльностей, а й протягом усього дня і щоденно.
Вихователеві варто започатковувати таку традицію в роботі з дітьми, починаючи з груп раннього віку. Наприклад, співати в побуті пісні, за допомогою яких повсякденні повторювані дії (миття рук, одягання, підготовка до прогулянки тощо) стануть для дітей привабливими ритуалами [13]. Доречними тут стануть пісні: «Ведмедик іде на прогулянку» і «Ведмедик прийшов з прогулянки» (сл. С. Макшанцевої, муз. А. Філіпенка); «Весело крокуємо» (сл. О. Коробко, муз. М. Раухвергера); «Ми навчилися ходить» (сл. Є. Макшанцевої, муз. Л. Дичко); «Всі малята люблять митись» (сл. Т. Бабаджан, муз. Т. Попатенко) тощо.
Слова останньої з названих пісень свідчать самі за себе:
1. Буль, буль, буль, дзюрчить водиця,
Всі малята люблять митись.
Ось так, гарно як, гарно як.
2. Руки з милом вимивали,Щічки й ніс не забували.
Ось так, гарно як, дуже гарно як.
3. Не лінились вимить вуха,
Потім витертись досуха.
Ось так, гарно як, гарно як.
3. Ми помились, хоч маленькі.
Он які тепер чистенькі.
Ось так, гарно як, дуже гарно як.
Загалом робота досвідчених педагогів із дітьми раннього віку переконливо доводить, що найвпливовіші засоби виховання й організації життєдіяльності малюків — емоційні, серед яких найпершими є музика, спілкування, рухи, гра, іграшка. Багато хто з вихователів пересвідчився в успішності, правомірності, доцільності використання засобів музичної діяльності в педагогічній повсякденній роботі, скористався орієнтовним плануванням із нещодавніх публікацій. Упевнена, збагачуючи повсякдення дітей музикою, піснею, вихователь поступово стане помічати дивовижне враження від свого доречного співу, помітить «економію» часу на вправлянні дітей у певному режимному процесі, побачить, як охоче йому підспівують малюки і вже самостійно беруться за певну справу, відчує теплоту спілкування з дітьми, підмітить поновлення сил дітей і емоційного настрою в процесі забави, хороводу тощо.
Щоб підібрати музичний твір для дошкільників, необхідно враховувати головне - музичний геній не повинен залишити до себе байдужим. Мова краси зрозуміла людям різного віку, тому не потрібно відбирати твори за критерієм доступності дітям. Дорослі поняття "легко" і "важко" діти не сприймають. Мистецтво, яке не захоплює, не може виховати яскраву особистість. Тому необхідно звернутися до всесвітнього джерела людської культури: музичної класики. Час - справедливий критик. Він відсіяв усе незначне, безталанне, сіре і доніс із століття в століття справжні шедеври мистецтва. Музика має нести красу. І малюків, як і все доросле людство, вражають звуки музики А. Моцарта, А. Вівальді, Л. Бетховена, П. Чайковського, І. Баха, Ф. Шопена. Геніальна музика має вдосконалений гармонійний склад і володіє великою силою натхнення. Але вміти сприймати музику - це справжній талант уяви. Яким має бути слухання, щоб музика викликала естетичну насолоду?

По-перше, музику треба використовувати так часто, щоб вона увійшла в життя дітей і була впізнавана ними. В основі естетичної насолоди музикою лежить уява. Вона допомагає викласти музичну структуру, побачити і відчути її настільки, щоб очікувати улюблену музичну фразу. Збіг очікування добре значимого і улюбленого фрагмента з реальним розвитком музичної фрази і створює почуття задоволення.
По-друге, під час слухання музики дошкільниками необхідно враховувати психологічні особливості дітей, їхню надзвичайну емоційну чутливість і здатність до чуттєвого сприйняття. Дошкільникам легше, ніж дорослим, побачити кольори музики, відчути її духмяність, смак, настрій. Тому зустріч із музикою їм може подарувати Цілий букет відчутті в.
По-третє, щире слухання завжди викликає бажання "увійти" в музику, злитися з нею в єдине ціле. Емоційність дошкільників наполягає на тому, щоби вдячні слухачі не пасивно сприймали, а діяли під музику: створювали хореографічну фантазію, перетворювали пензлик на диригентську паличку і дарували їй танець у повітрі, заплющували очі і на "внутрішньому екрані" бачили музику, малювали під її звуки. Щоб дитина почула музику, вона повинна відкрити себе для музичних переживань і мати змогу виразити їх.
Під звуки "Сумної пісеньки" П.І. Чайковського діти перетворюються на дерева і прощаються зі своїм листям. Сумні, сповнені глибокої любові звуки наповнюють світлим сумом гілки дерев, роблять їхні рухи мелодійно-пластичними і лагідними. "Музика допомагає увійти в образ, відчути настрій природи". Під музику А. Вівальді "Пори року" діти заплющують очі і бачать кольори музики. Ця вправа допомагає дітям встановити зв'язок між музикою і кольорами, явищами природи, її настроєм.
Під час малювання музика створює атмосферу емоційної чутливості, гармонійності, які допомагають розвитку творчості.
Музика допоможе розвинути уяву дитини, подарує їй творчі крила і з натхненням покличе маленького художника до створення краси.

 

 

У моєї дитини свято! (поради батькам)

 

Чи кожний малюк отримує задоволення від участі у святкових ранках? Чому деяким дітлахам подібні заходи не до душі? Як повинні вести себе батьки, щоб їх дитина не розчарувалася у святі? На ці хвилюючі питання ми сьогодні постараємося дати відповіді!

Для нас, дорослих, готовність до свята – це, насамперед, святковий стіл та бездоганне вбрання. Але для маленької дитини – це завжди сильні емоційні переживання та маса нових вражень. І для того, щоб ці враження були позитивними, дитину потрібно підготовити, настроїти на подію.
Щоб уникнути проблем та перетворити дитячий ранок у справжнє свято не тільки для дитини, але й для усієї сім’ї. замисліться про те, чому для Вас так важливо, щоб дитина виступила. Ви бажаєте, щоб дитина отримала задоволення від власного виступу чи це батьківське самолюбство? (не варто вважати, ніби те, що добре Вам, добре й дитині);
спитайте у себе: а чи дійсно повинна моя дитина вчити віршики для «Дідуся Мороза», вдавати із себе зайчика чи танцювати навкруги ялинки? Адже від цього не залежить її майбутнє життя и не повинні залежати Ваші з нею відносини! (Заставляючи дитину робити те, що їй не подобається, навіть із найкращих спонукань, навряд чи Ви зробите її впевненішою у собі);
А ще уявіть собі, що дитина пропускала у садочку музичні заняття та репетиції і не володіє музичним матеріалом до свята(не знає слів пісень, рухів таночків) і вийшла виступати разом з підготовленними дітьми. Як вона буде почуватися? Звичайно, буде розвиватися комплекс неповноцінністі та невпевненості у собі. І винні будут насамперед батькі, які без особих причин протримали дитину вдома...
Якщо ж дитина хворіла-потрібно переписати слова пісень та хороводів та вивчити з дитиною вдома, щоб вона могла співати з усіма. Але танці така дитина вже танцювати не зможе, тому що не знатиме рухів. Тому велике прохання - приводьте діток на музичні заняття , тому що саме на них ми готуємося до свят, вчимо музичний матеріал та вивчаємо рухи до таночків та хороводів! І тоді ваша дитина зможе почуватися справжним артистом.
Дід Мороз (незалежно від того, чи вірить у нього дитина) не повинен перетворюватися у засіб маніпулювання чи символ педагогічної відплати…Наприклад, достатньо ненав’язливо, по мірі наближення 31 грудня, нагадувати дитині, щоб вона не забувала слухатися батьків, інакше Дід Мороз залишить її без подарунків. І тоді, чим молодша дитина, тим більше вона починає мучитися сумнівами, чи дійсно вона отримає подарунок від доброго дідуся і чи заслуговує вона його взагалі. Дорослі попали у точку – вони «вдарили» по найболючішому місцю малюка – його вірі у казку та дива. Тепер малюк боїться зробити зайвий крок, який може бути розцінений дорослими як невірний. І чим ближче свято та день роздачі подарунків, тим більше зростає тривога та напруження у дитини. А довгоочікуваний подарунок вона сприймає скоріше як свідоцтво своєї слухняності, ніж як один із приємних ритуалів святкування Нового року;
віднесіться до підготовки простіше, не нагнітайте обстановку, не вимотуйте дитину домашніми репетиціями та читанням моралей. Якщо перетворити нудне заучування у цікаву гру – дитині самій стане цікаво;
пам’ятайте, що не всі діти створені для сцени. Деякі з них відчувають сильні переживання з приводу того, що їм прийдеться розповідати віршик перед глядачами та Дідом Морозом, інші з задоволенням вчать вірші і раптом у самий відповідальний момент не можуть виголосити ні слова. Дитина може розгубитися у присутності великої кількості глядачів. Не варто хвилюватися - рано чи пізно діти звикнуть виступати перед іншими людьми. А якщо Ви бажаєте виховати вільну дитину, як не буде боятися сцени, не обмежуйте круг її спілкування, не забувайте хвалити дитину за будь-яку її ініціативу, завжди намагайтеся зрозуміти, ставте себе на її місце та підтримуйте її;
завжди намагайтеся знайти час, щоб відвідати святковий ранок за участю свого малюка, бо маленькі дітки виступають в першу чергу не перед аудиторією, а саме перед своїми мамами ти папами. Зверніть увагу: коли дитина виступає, вона дивиться Вам у вічі, шукаючи в них підтримку та схвалення. А тепер уявіть, що їй нікому буде дивитися у вічі…
не забувайте, що Новий Рік буває тільки раз на рік. Дозвольте дитині хоча б раз на рік побути просто самою собою, навіть якщо для неї найвищим щастям стане можливість відсидітися на стільці до кінця святкового ранку);
якщо (не дай Бог) дитина захворіла і не може піти на ранок, Ви повинні підтримати дитину, пояснити, що це не останнє свято, і, обов’язково, після видужання запросіть її друзів та влаштуйте маленьке компенсаційне свято.

 

 

 

"Музика дощу"

 

          Конспект заняття з музичної терапії для дітей середнього віку.

 

Мета:    сприяти зняттю емоційного напруження, зміцненню емоційно – вольової

               сфери, закріпленню психічної рівноваги дітей;

               виховувати естетичний смак дітей.

Завдання:  розвивати  тембровий та інтонаційний слух,співацькі навички, здатність

                до музично – рухової творчості;

                стимулювати абстрактне мислення, довільну увагу, уміння зосереджуватися,

                пам’ять, мовлення, творчу увагу дітей;

                привчати дітей координувати свої дії з діями інших.

Обладнання:   краплинки з картона, стіл, легка тканина, саморобні стаканчики,

                 ложки, тарілки, ширма, телевізор,паперові  посмішки, скринька, дошка магнітна.

                 стрічки.

 

Хід заняття:

           ( діти заходять до музичної зали, музикотерапевт вітається з усією групою,

             діти вітаються з музикотерапевтом. Звучить аудіозапис  твору Вангеліса.

             Музикотерапевт звертає  увагу дітей на краплинки, розкладені на килимі

             « обличчями» донизу.)

Музикотерапевт: Діти, погляньте, які чарівні краплинки з’явилися на нашому килимі.

             Нумо, оберіть собі краплинку, тихенько підійдіть та зручно влаштуйтеся біля

             неї.

           ( Діти підходять до краплинок, сідають біля них. Музикотерапевт вмикає

             відео презентацію « Музика дощу»

             У той час, як діти дивляться відео презентацію, на ширмі з’являється  Хмаринка

              ( вихователь), яка звертається до дітей.

Хмаринка: Доброго дня мої малята! Я з гори помітила, які гарні дітки прийшли до        

              кімнати, і мені захотілося до вас спуститися. Можна? ( відповіді дітей)

              ( хмаринка виходе з –за ширми)

              Я хочу розповісти вам про свої подорожі. Ось послухайте…

           ( Звучить аудіо колаж шуму дощу  - « Дощ у лісі», «Дощ стукає по підвіконню»,

              «Дощ стукає по даху». Загальна тривалість – до двох хвилин

             Діти слухають аудіо колаж двічі. Перший раз хмаринка коментує, розповідаючи

             дітям, де вона побувала. За повторного прослуховування Хмаринка ставить дітям

             навідні запитання: «Де це я зараз?», «А куди тепер помандрувала?» тощо. Діти

             відповідають, прислухаючись  до звуків і пригадуючи, що розповідала Хмаринка.

                      Техніка «гра на тілі або гра тілом»

Хмаринка:  Зараз, мої маленькі, я дуже хочу вас освіжити! Мої краплинки пострибають по

             ваших  ніжках, ручках, вушках, личку… А можуть погуляти по килимку. Щоб мої

             краплинки погуляли – пострибали, мені потрібна допомога ваших пальчиків

             долоньок і навіть ніжок. Ну що, спробуємо? ( відповіді дітей)

             Музикотерапевт включає аудіодобірку з різноманітних музичних творів

             Аудіо добірка звучить одночасно з шумом дощу. Хмаринка пропонує дітям

              різноманітними рухами пальців та долоньок, зокрема по власному тілу,

             зобразити, як часто і з якою силою крапає дощ. Можно використовувати також

             тупання ногами по підлозі, плескання тощо.

                      Артикуляційна розминка та вокалотерапія.

           (Хмаринка пропонує дітям озвучити текст, який вона промовлятиме)

Хмаринка: Дощик зашумів у лісочку.           (діти промовляють звуки «ш» із придихом)

             Із листя почали спадати краплинки  (повільно клацають язиком)

             Ось вони клацають усе швидше….   (клацають язиком, поступово прискорюючи

                                                                              темп)

             А тепер дуже швидко                          (швидко промовляють звук «т-т-т»

             А ось дощик припиняє падати            (уповільнюють темп

             Краплинки рідшають…

             Ось і закінчився!                                   ( замовкають)

        

             Чудово! Діти, а чи можете ви заспівати пісню про дощик? Мені так приємно було

             б її почути.

           (Діти виконують пісню - гру «Дощик»)

Музикотерапевт: Ми заспівали – і покликали дощик до себе, ану, краплинки поспішайте

             до нас.

                      Танок «Краплинки»

Хмаринка:  Діти, а давайте пограємось з краплинками. Коли світить сонечко всі ідуть

                 гуляти, а коли гримить грім і накрапає дощик всі тікають під парасольку, а мої

                 краплинки  ловлять тих, хто не заховався.

                        Гра «Сонечко і дощик»

                   Музикування

               (Хмаринка підводить дітей до столу на якому лежать речі, але вони накриті

                 легкою тканиною )

                 Ми так весело грали з дощиком, що утворилася велика весела калюжа.

                 Нумо дмухнемо -  можливо вона з нами пограється.

               ( Діти дмухають на тканину, вона піднімається й опускається. Повторити 2 раза.

Музикотерапевт:  Дивіться – наша калюжа не проста! Вона приховала для нас сюрприз-

                 якісь  незвичайні речі ( стаканчики, ложки, тарілки)

                (діти беруть стаканчики і під аудіо запис «Піцикато»  музицирують  в одному

                  ритмі, далі музицирують з ложками і тарілками)

Музикотерапевт:    Ми добре попрацювали, тож час трішки відпочити. Повернемося до

                  наших краплинок. Покладемо на них долоньки і поділемся  з ними своїм

                  теплом.( звучить релаксаційна музика)

                   Може краплинки теж нам щось подарують

                 ( перевертають краплинки)

                   Оце диво! Краплинки як живі. У них є вічка і носики, але чогось не вистачає…

                   Чого саме? (відповіді дітей) Але ж ротики десь мають бути! Нумо пошукаймо.

                           Гра « Знайди ротик»

                 (Музикотерапевт пропонує дітям передати краплинці свій настрій: якщо він

                   веселий  - прикрипити усмішку кутками вгору, якщо сумний – кутками вниз.

Музикотерапевт:   Погляньте, скільки друзів з’явилось у нашої  Хмаринки! Як добре. Що                   

                   вона до нас сьогодні завітала. А тепер скажіть що з’являється на небі після    

                    дощу?

                  ( відповіді дітей)

                    Звичайно райдуга.

                            Танок «Райдуга»

                   Настав час прощатися.

                 (Звучить аудіо запис вітру і Хмаринка зникає.)

                 (Діти повертаються до групи)

 

Все для дитячого садка

Основною формою музичної діяльності в дитячому садку є музичні заняття, які передбачають не лише слухання музичних творів, що доступні для сприйняття малюків, навчання їх співам, рухам у музичних іграх і танках, але й грі на дитячих музичних інструментах.

Музична палітра

Навчально-методичний і музично-літературний журнал для музичних керівників ДНЗ, вчителів музики, керівників художніх студій, будинків дитячої творчості, викладачів циклу музичних дисциплін.

Єдине вікно доступу до освітніх ресурсів

На шляху до музики. Методичний посібник для музичних керівників і вихователів ДНЗ. У методичних рекомендаціях представлені: технології введення дошкільників до музичного мистецтва, системи роботи з ознайомлення дітей 4-5 років з творами композиторів-класиків, а також представлені проекти інтегрованих освітніх заходів. Посібник буде цікавим для педагогів ДНЗ, студентів педагогічних закладів, слухачів курсів підвищення кваліфікації.

Музика з мамою

«Музика з мамою» - сайт про ранній музичний розвиток дитини. Характерною особливістю методики «Музика з мамою» є ігрова форма подачі матеріалу, комплексний характер, доступність і практичність використання, що перетворює заняття музикою з малятами у веселу розвивальну гру. «Музика з мамою» забезпечує ранній музичний розвиток, активний розвиток мови у дітей, розвиток музичного слуху і багатьох інших здібностей, про наявність яких ви можете і не підозрювати.

Дитячий садок.

Основні завдання музичного вивховання дітей дошкільного віку:

а) виховувати любов та інтерес до музики;

б) збагачувати досвід дітей різними музичними творами і засобами виразності;

в) залучати дітей до різних видів музичної діяльності;

г) розвивати загальну музикальність дітей (сенсорні здібності, почуття ритму), формувати співоцький голос.

 

Діагностика музичних здібностей

Тести (С.Науменко)

1. Вивчення чуття ритму.

а) проплескати в долоні мелодію, чка подобається;

б) проплескати в долоні мелодію, яку заграв вчитель;

в) закінчити ритмічний малюнок запропонованої вчителем мелодії.

2. Вивчення кінестезії дитини.

а) по команді вчителя показати праву, ліву руки;

б) володіння руками – вправо, вліво.

3. Ладове чуття.

а) зіграти твори в мінорі (В.Косенко «Вальс», Ф.Шопен «Вальс №7», укр. нар пісню «Їхав козак за Дунай»

б) заграти твори в мажорі (П.Чайковський «Марш дерев‘яних солдатиків», Д.Кабалевський «Клоуни»)

4. Чуття тембру.

а) грати на інструментах в різних регістрах;

б) грати на різних інструментах, а дитина повинна визначитися;

в) вибрати інструмент для супроводу укр.. нар. танцю «Козачок».

5. Музичне сприймання.

а) заграти п‘єсу без останнього такту, діти повинні визначити чи вона закінчилась;

б) заграти твір і попросити дітей розказати про музику, визначити форму твору;

в) заграти різні за настроєм і характером твори (ввести відволікаючі предмети під час прослуховування).

 

 

ІНСТРУКТИВНО-МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

«ПРО  ОРГАНІЗАЦІЮ РОБОТИ З МУЗИЧНОГО ВИХОВАННЯ ДІТЕЙ

У ДОШКІЛЬНИХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДАХ»

 

МІНІСТЕРСТВО  ОСВІТИ  І  НАУКИ  УКРАЇНИ

№ 1/9-454 від 02 вересня 2016 року

Департаменти (управління) освіти і науки
обласних, Київської міської
державних адміністрацій

Щодо організації роботи
з музичного виховання дітей
у дошкільних навчальних закладах

Міністерство освіти і науки надсилає інструктивно-методичні  рекомендації  щодо організації роботи з музичного виховання дітей у  дошкільних навчальних закладах.

Просимо довести зазначену інформацію до відома працівників обласних, районних (міських) управлінь (відділів) освіти і науки, керівників та педагогічних працівників дошкільних навчальних закладів.

Заступник Міністра                     Павло Хобзей Додаток до листа МОН України

№ 1/9-454 від 02 вересня 2016 року

Інструктивно-методичні рекомендації
«Про організацію роботи з музичного виховання дітей
у дошкільних навчальних закладах»

Законодавство України визначає дошкільну освіту як цілісний процес, спрямований на забезпечення гармонійного розвитку дитини з урахуванням її індивідуальних задатків, нахилів, здібностей, культурних потреб. Відповідно, актуальним завданням дошкільної освіти є виховання художньо-естетичних засад особистості дитини через відкриття їй світу мистецтва, зокрема музичного, залучення до нього і творчого освоєння. У сучасній практиці музичне мистецтво стає дієвим засобом розвитку особистості дитини, якщо в дошкільному навчальному закладі створюється сприятливе освітнє середовище, пропонуються якісний зміст освіти й педагогічні технології, забезпечується ефективна організація музичного виховання.

Мета музичного виховання дітей дошкільного віку - виховання гармонійно розвинутої, естетично й творчо спрямованої особистості дитини під впливом цінностей українського і світового музичного мистецтва, розвиток загальної музикальності, здібностей музичного виконавства і творчості, формування елементарних основ музичної культури, домірної вікові музичної компетенції.

Основні завдання музичного виховання дітей дошкільного віку: виховання в дітях життєвої мистецької активності, спрямованості на сприйняття і творення прекрасного в мистецтві та житті (краса, гармонія, виразність, грація, вишуканість), емоційно-ціннісного ставлення до українського і світового музичного мистецтва; розвиток загальної музикальності як сукупності музичних здібностей (емоційний відгук на музику, музичний слух і чуття ритму, музичне мислення, музична уява, музична пам’ять), здібностей виразного виконання музичних творів (пісенних, танцювальних, інструментальних) та творчої їх інтерпретації, варіювання, імпровізації; формування навичок музичного сприймання, виконавства і творчості в основних видах дитячої музичної діяльності, елементарних основ музичної культури (потреби, переживання, ставлення, інтереси, любов до музики); закладання елементарної компетентності у музичному мистецтві.

Умови успішної музично-педагогічної роботи з дітьми: професійність музичного керівника і вихователів; гнучке застосування традиційних та нових методів і прийомів музичного виховання, навчання й розвитку дітей в основних видах дитячої музичної діяльності та формах організації; сприятливе мистецьке оточення в груповій кімнаті та спеціально обладнане естетичне середовище музичної зали, сучасне змінне оснащення; співпраця  вихователів, музичного керівника і батьків.

Зміст музично-педагогічної роботи з дітьми деталізується щодо кожної вікової групи по основних видах музичної діяльності у чинних комплексних і парціальних програмах. У кожному з видів музичної діяльності (слухання музики, музичні рухи, співи, гра на дитячих музичних інструментах, творчість – у рухах, пісенна, музикування) деталізовані завдання музичного виховання, навчання й розвитку дітей та наведено музичний репертуар (орієнтовний, для вибору, а тому більший за обсягом, ніж можна використати за навчальний рік), реалізація яких і становить для педагога зміст роботи з дітьми. Музичний керівник і вихователі, орієнтуючись на програмові твори з національної та світової музичної спадщини, дбаючи про високий художній рівень і доступність репертуару, можуть також самостійно добирати музичні твори із сучасних фахових джерел («Дошкільне виховання», «Дитячий садок. Мистецтво», «Музичний керівник», «Палітра педагога», «Джміль», «Дитячий садок» та інші періодичні видання, посібники, збірки, хрестоматії). Пісенний матеріал слід транспонувати відповідно до вікових та індивідуальних можливостей дітей.

Форми організації музичного виховання дітей: самостійна музична діяльність, використання музики у повсякденному житті, музичні заняття, музичні розваги, музично-театралізовані свята, додаткові – заняття за інтересами дітей, гуртки (студії).

Самостійна музична діяльність (щоденно) пов’язана з ініціативою і бажанням дитини звертатися до власно набутого мистецького досвіду. Вона потребує спостереження за дітьми і непрямого впливу у вигляді організації розвивального середовища і сприятливих умов для підтримки і розвитку самостійних дитячих музичних проявів (наприклад, ситуації виклику, ситуації успіху). Ситуація виклику – це прийом непрямого запрошення до самостійних дій, провокування і спонукання дітей до активності за рахунок надання їм нових можливостей.

Використання музики у повсякденному житті (щоденно) є найпоширенішою формою роботи і потребує створення у дитячій групі атмосфери повсякденного звернення до музики як життєво необхідних дитині позитивних емоційних вражень. Вихователь педагогічно доцільно використовує музику у різних видах дитячої діяльності (ігровій, образотворчій, руховій, під час сприймання літературних творів, наприклад, при слуханні музично ілюстрованих казок, тощо), збагачує досвід дітей красивою українською музикою із національної спадщини – про Україну, її духовно-культурні цінності, про Київ, дім, рідну мову, батьків, сучасною дитячою музикою у виконанні дорослих і дітей (аудіозаписи, відеозаписи), творами зі світової класики.

Музичні заняття (два рази на тиждень) – провідна форма організованої навчально-пізнавальної діяльності з музичного виховання дітей. Види занять: колективні (вся група), підгрупові (4-12 осіб), індивідуальні (1-3 особи). Типи занять: традиційне, тематичне, домінантне, комплексне, комплексно-тематичне. При плануванні занять обирається той доцільний тип, що відповідає рівню музично-естетичного розвитку дітей, поставленій освітній меті, актуальним завданням роботи з групою.

Традиційне заняття усталене в основних рисах, найбільш апробоване дошкільною практикою. У ньому поєднуються всі види дитячої музичної діяльності: слухання музики, співи, пісенна творчість, музично-рухова діяльність, творчість у рухах, гра на дитячих музичних інструментах, музично-дидактичні ігри. Усі види діяльності презентують основні види музичної практики людини (музична творчість, виконавство, сприймання) та музичного мистецтва (інструментальне, вокально-хорове, хореографічне) і через це формують у дитини початкові уявлення про цілісність і різноманіття мистецтва, навички в усіх видах музичної діяльності.

Тематичне заняття характеризується тим, що його виховний зміст виражений життєвою темою, близькою і зрозумілою, відомою дітям, актуальною для їхнього особистісного і музичного розвитку; освітній і розвивальний зміст знаходить вираження через сукупність тем «Які емоції і почуття передає і викликає музика», «Про що розповідає музика», «Як розповідає музика». Зміст музичної діяльності пов’язується з широкою культурною інформацією і спеціальною музичною. У молодшому дошкільному віці переважає тематика іграшкового світу, природних явищ, у старшому – соціального і суто музичного спрямування.

У домінантному занятті переважає (домінує) один із видів дитячої музичної діяльності – музикування, музичні рухи, співи, – чим створюється атмосфера відповідного музичного мистецтва (інструментального, танцювального, вокально-хорового). Воно сприяє успішнішому формуванню виконавських музичних навичок, творчих умінь, вивченню репертуару до свят.

У комплексному занятті музика інтегрується з кількома видами дитячої діяльності, переважно художніми; успішно спрямовується розвиток дитячої творчості. Під час такого заняття доцільно узагальнити одне з художніх понять (наприклад, ритм) через практичну діяльність у різних мистецтвах (музиці, танці, малюнку, витинанку тощо).

Комплексно-тематичне заняття поєднує у собі риси комплексного і водночас тематичного, що підсилює його художньо-естетичну і життєву спрямованість для дітей; часто носить підсумковий характер.

Музичні розваги (два рази на місяць) – естетично приваблива форма мистецько-творчого відпочинку дітей, побудована на різноманітному мистецькому і життєвому досвіді дітей. Організуються різні види розваг для дітей і разом з дітьми, тематика яких пропонується, варіюється вихователями і музичним керівником, може обиратися разом із дітьми. Види розваг:день народження дитини, іменини; свято Миколая; День матері; музичні драматизації казок у виконанні самих дітей, вистави різних видів театрів; театр дітей і дорослих до Міжнародного дня театру; слухання аудіозапису музично ілюстрованих казок, музичних фрагментів з дитячих опер і балетів; концерт дитячої творчості, тематичні концерти творчості видатних митців; фестивалі дитячих талантів і родинної творчості; вечори музичних загадок-відгадок, українських колискових пісень, колядок і щедрівок (під час Різдвяних свят), веснянок, закличок, хороводів (під час Великодніх свят), слухання музики і творчого музикування, слухання музики і танцювальних імпровізацій; вечір поезій і пісень до Всесвітнього дня поезії; вечір дитячої творчості до Всесвітнього дня танцю тощо. Ті чи інші види розваг плануються відповідно до віку дітей.

Музично-театралізовані свята (два-чотири рази на рік) – художньо й творчо збагачена форма відзначення святкової події, пори року, соціально й змістовно значущої для виховання і розвитку дитини, що здійснюється, головним чином, засобами музики, літератури, театру, хореографії. Рекомендовані свята (залежно від віку дітей): Свято музики (до Міжнародного дня музики), Свято осені, зимове Новорічне свято, Свято весни, мами і усіх жінок, Свято випуску дітей до школи.

Додаткові форми роботи з музичного виховання – заняття за інтересами дітей, гуртки, студії (одне-два заняття на тиждень). Через них реалізується варіативний зміст роботи з дітьми та поглиблюється зміст інваріантної складової згідно Базового компонента дошкільної освіти.

Вони є формами мистецького збагачення дитячого життя (дитяча хореографія, дитячий оркестр, сольний спів). Додаткові заняття з музикотерапії організуються за рекомендаціями психолога з метою корекції та розвитку дітей з особливими освітніми потребами, порушеннями психофізичного розвитку в умовах корекційної та інклюзивної освіти.

 

Основні функції музичного керівника і вихователя в забезпеченні музичного виховання дітей є спільними (особливі обов’язки – варіативні, залежно від потреб дітей, спрямованості та умов дошкільного навчального закладу):

- виховна (педагоги спрямовують особистісний розвиток і музичне виховання дітей; спостерігають за дитячими особистісними і музичними проявами, індивідуалізують роботу на цій основі);

- освітня (музичний керівник – здійснює музичне виховання з групою дітей, підгрупою, індивідуально, забезпечує музичну освіту дітей через різні форми роботи з музичного виховання; при можливості забезпечує якісний музичний супровід ранкової гімнастики, фізкультурних занять, свят і розваг відповідно до вимог методики фізичного виховання (музика виконується педагогом або звучить аудіозапис); виявляє відповідальність і свободу у реалізації змісту програми; реалізує власну педагогічну майстерність; вихователь радиться з музичним керівником, бере дієву участь у музичних заняттях, розвагах, святах, інших формах роботи);

- дидактична (музичний керівник навчає дітей усіх видів музичної діяльності; формує навички музичного виконавства, музичної творчості, інтерес і любов до музики, музичну культуру дітей; виявляє належну музично-теоретичну підготовленість; вихователь використовує музику у повсякденні відповідно до вікових особливостей дітей, потреб групи, інтересів і схильностей дитини);

- розвивальна (музичний керівник спрямовує музично-естетичний розвиток дітей, виявляє їхні музичні задатки і обдаровання, розвиває загальну музикальність, музичні здібності; виявляє гарну музично-виконавську майстерність);

- науково-методична (педагоги розробляють зміст музичних занять, розваг, свят; варіативно застосовують методики і технології музичного виховання; виявляють особисту творчість, впроваджують інновації, експериментують, пропонують власні творчі здобутки колегам);

- організаційна (музичний керівник планує музично-педагогічну роботу, а саме – форми організації, їх зміст; створює умови для занять, збагачує ресурси через оновлення добірки дитячих музичних інструментів, фонотеки; організовує у співробітництві з вихователями і батьками музичні заняття, свята, розваги; вихователь створює умови для самостійної музичної діяльності дітей у групі, наповнює «Музичний куточок для батьків», організовує проведення в групі такої форми роботи як «Мистецький досвід», бере домірну участь у плануванні й розробленні змісту занять, розваг, свят);

- суспільно-педагогічна (педагоги здійснюють зв'язок з батьками, митцями, професійними виконавцями; творчо реалізують себе).

Планування роботи з музичного виховання здійснюється у формі перспективних і календарних планів. Перспективному плануванню на навчальний рік підлягають форми організації музичного виховання (тип заняття, вид і тема розваги, тема свята). На менш тривалу перспективу (один-два місяці) планується зміст розваг і свят, що відображається у сценаріях. Поточний зміст навчально-пізнавальної діяльності відбивається у календарному плануванні у вигляді плану-конспекту музичного заняття (для працівників зі стажем до 8 років) або плану-схеми музичного заняття (для досвідчених педагогів). Планування використання музики у повсякденні дітей здійснюється вихователем і вноситься ним до його календарного плану.

Удосконалення методичної компетенції музичних керівників, вихователів, керівників гуртків (студій) здійснюється в педагогічному колективі дошкільного навчального закладу під керівництвом вихователя-методиста, в районній, міській та обласній системах підвищення педагогічної кваліфікації. Вихователь-методист дошкільного закладу здійснює методичну підтримку музичному керівнику та вихователю, генерує нові ідеї, презентує інноваційний досвід, систематизує матеріали у методичному кабінеті, виявляє перспективний досвід з музичного виховання тощо. Ефективними є районні та міські семінари й методичні об’єднання, зміст роботи яких слід щонайменше розробляти по трьох складниках: теоретико-методичні питання, практичні питання і досвід, навчально-методичний супровід. Продуктивним сучасним підходом є набуття нових компетенцій під час навчання педагогів один від одного, у творчих групах з науковцями, творчих майстернях досвідчених викладачів, майстер-класах фахівців.

Співробітництво із родинами вихованців базується на повазі педагогів до культурних традицій кожної родини, залученні дітей як до українського і світового музичного мистецтва загалом, так і до мистецької культури тих національностей, до яких належать вихованці групи. Педагоги  мають порадити добір музики для родинного кола і спонукати батьків цікавитися успіхами доньки чи сина в музичній діяльності, звертатися за порадами до педагогів, посильно допомагати і брати участь в освітньому процесі. На сайті дошкільного навчального закладу рекомендується створити сторінку з музичного виховання дітей, матеріал для якої готують і періодично оновлюють педагоги спільно з батьками.

Дотримання сучасних вимог до змісту, форм, методів музичного виховання, збагачення середовища, доцільна організація музично-освітньої роботи, творча діяльність педагогів відповідно до означених функцій, участь батьків у виховному процесі зможуть забезпечити належний музично-естетичний розвиток дитячої особистості, формування домірної вікові музичної компетенції дитини.

 

 

 

 

 

ЕТАПИ РОБОТИ НАД МУЗИЧНИМ РЕПЕРТУАРОМ: ЗМІСТ, ПРОГРАМОВІ ВИМОГИ, МЕТА, ЗАВДАННЯ

Третій рік життя

Етапи роботи

Вид музичної діяльності: слухання музики

Вид музичної діяльності: музично-ритмічні рухи

 

Вид музичної діяльності: співи

Вид музичної діяльності: гра на музичних інструментах

І. Ознайомлення (1 заняття)

Вступна бесіда, первинне прослуховування. Учити дітей уважно слу­хати музику. Ознайомити з рухами до твору за потреби (за демонстрацією дорослого). Визначення дорослим характеру музики

Знайомство з таноч­ком, грою, вправою (музикою і рухами), які демонструє дорослий. Заохочувати до танцю, до виконання ритміч­них рухів.

Спонукати повторюва­ти рухи за дорослим

Вступна бесіда, ознайомлення з піснею (виконання дорослим), визначення дорослим її характеру, пояснення нових слів. Заохочувати дітей до співу

Ознайомлення з музичним інструментом, із прийомом гри на ньому.

Демонстрація гри на інстру­менті дорослим під музику. Заохочувати дітей до музи­кування

II. Розучування (2 і більше)

Учити дітей впізнавати музичний твір, розрізняти початок і кінець музики.

Розвивати емоційний відгук на музику, увагу. Учити сприймати музику, виконуючи відповідні рухи

Формувати вміння дітей виконувати рухи під музику за демон­страцією дорослого, наслідувати рухи до­рослого.

Учити виконувати не­складні танцювальні образні рухи з предметами

Учити дітей звуконаслідувати спів дорослого та підспівувати йому. Розвивати емоційний відгук на пісню. Учити виконувати рухи за текстом пісні, наслідуючи дорослого

Учити починати гру після музичного вступу за демон­страцією дорослого. Учити наслідувати гру дорослого і закінчувати гру разом із музикою

III. Закріплення

(2 і більше)

Розвивати інтерес до музики, музичну пам'ять. Виховувати бажання слухати музику

Виховувати бажання рухатися під музику. Виховувати задоволен­ня від спільної діяль­ності із дорослим

Учити впізнавати пісню, співати із задо­воленням, виконувати пісню із рухами. Розвивати співочий голос.

Виховувати інтерес до співу

Учити впізнавати музичний інструмент за його звучан­ням. Виховувати позитивні емоції. Виховувати інтерес до цього виду діяльності


Четвертий  рік життя

Етапи роботи

Вид музичної діяльності: слухання музики

Вид музичної діяльності: музично-ритмічні рухи

Вид музичної діяльності: співи

Вид музичної діяльності: гра на муз. інструментах

І. Ознайомлення

(1 заняття)

Вступна бесіда, первинне прослуховування. Учити дітей уважно слухати музику під початку до кінця. Розвивати емоційний відгук на музику.

Визначення дітьми характеру музики за допомогою дорос­лого

Знайомство з таночком, грою, вправою (музикою і рухами), які демонструє дорослий. Учити визначати характер танцю, рухів.

Розповісти і зацікавити дітей змістом гри, танцю, вправи, Активізувати дітей до виконан­ня музично-ритмічних рухів

Вступна бесіда, ознайомлення з піснею (виконання дорос­лим), визначення характеру за допомогою дорослого, пояс­нення нових слів. Заохочувати дітей до співу

Ознайомлення з музичним інструментом, з прийомом гри на ньому. Ознайомлення з музичним супроводом і виконання твору дорослим.

Зацікавити дітей грою на музичних інструментах

II. Розучування

(2 і більше)

Учити дітей розрізняти поча­ток і кінець музичного твору, згадувати його назву. Розвивати вміння вслухову­ватись в музику. Учити розуміти зміст музичного твору, правильно сприймати його характер. Поповнювати запас слів, що характеризують музику

Учити дітей ритмічно рухатись відповідно до характеру музи­ки, наслідувати рухи дорослого, виконувати різні рухи з предметами в парі, в колі, врозтіч. Учити запам'ятовувати по­слідовність рухів, відображати в рухах зміни в музиці (динаміка, темп, регістр), відмічати в рухах зміну частин. Розвивати танцювальні нави­чки, здібності, почуття ритму

Учити співати разом із до­рослим, не вигукуючи окремі склади і слова, співати при­родним голосом. Учити разом із дорослим почи­нати і закінчувати пісню. Спо­нукати вимовляти співучим голосом пісенні інтонації. Учити виконувати рухи за тек­стом пісні, наслідуючи дорос­лого і самостійно

Учити правильно тримати музичний інструмент, опанувати прийом гри на ньому. Учити грати ритмічно, спільно по­чинати та закінчувати гру. Розрізняти звучання контрастних за тембром музичних інструментів. Розвивати пізнавальну активність, музичний слух

III. Закріплення

(2 і більше)

Учити впізнавати та називати знайомий твір. Виховувати слухацьку куль­туру. Розвивати музичну пам'ять

Стимулювати брати участь у рухливому музикуванні. Розвивати вміння виконувати творчі завдання. Виховувати інтерес до музично - ритмічної діяльності

Учити дітей упізнавати піс­ню за мелодією, співати без супроводу, за підтримки голосу дорослим, співати хором та групами, дотримувати темп пісні. Розвивати вміння виразно співати.    Виховуватистійкий інтерес та любов до співу

Розвивати навички гри на музичних інструментах. Виховувати позитивні емоції.

 

 

 


П’ятий рік життя

Етапи роботи

Вид музичної діяльності: слухання музики

Вид музичної діяльності: музично-ритмічні рухи

Вид музичної діяльності: співи

Вид музичної діяльності: гра на муз. інструментах

І. Ознайомлення (1 заняття)

Вступна бесіда, первинне прослуховування. Учити дітей слухати і усві­домлювати емоційний зміст музики.

Визначення дітьми характеру музики і його змін за допомо­гою дорослого

Знайомство з танком, грою, впра­вою (музикою і рухами), які демон­струє дорослий.

Учити визначати характер музики і його змін у танцю, рухах. Визнача­ти частини танцю, змісту гри. Наслідувати рухи за дорослим. Прищеплювати бажання брати участь у музично-ритмічній діяльності

Вступна бесіда, ознайомлення з піснею (виконання дорослим), усвідомлення змісту пісні. Характеризування пісні за допомо­гою дорослого.

Учити визначати структуру пісні: вступ, закінчення, заспів, приспів

Ознайомлення і музичним інструментом, особливостями тембрового звучан­ня, з прийомом гри на ньому. Ознайомлення з музичним супроводом і виконання твору дорослим. Викликати бажання грати на дитячих му­зичних інструментах

II. Розучування (2 і більше)

Розвивати дітей вміння характеризувати музику самостійно, поповнювати їхній словнико­вий запас.

Учити розрізняти відтінки настрою музики, його зміни, усвідомлено сприймати форму музичного твору, його жанрову належність; помічати засоби музичної виразності

Розвивати рухливу пам'ять, форму­вати вміння виконувати різноманіт­ні танцювальні рухи під музику. Координувати свої рухи з партне­ром, рухатися без напруження рук і ніг.

Виразно передавати характерні осо­бливості різних образів. Розвивати вміння комбінувати невеликі тан­цювальні композиції. Учити орієн­туватись у танцювальному просторі, займати підготовчі позиції до танцю; у грі — дотримуватись правил. У хороводах та іграх вчити співвід­носити спів із рухами

Учити чути вступ, починати співа­ти вчасно із дорослим і самостійно. Розвивати вокально-хорові навич­ки: чисто інтонувати мелодію, правильно брати дихання, чітко проспівувати текст. Учити співати виразно, природнім голосом, виконувати динамічні відтінки. Розучувати рухи до співу

Розвивати навички гри на музичних інструментах.

Учити правильно відтворювати несклад­ні ритмічні малюнки, розвивати почуття метро-ритму.

Формувати вміння грати в ансамблі. Учити уважно стежити за музичним су­проводом, починати та закінчувати гру у потрібному музичному фрагменті

III. Закріплення

(2 і більше)

Розвивати творчу активність. Виховувати естетичні почуття, слухацьку культуру. Розвивати музичну пам'ять. Учити впізнавати твір за урив­ком

Учити виконувати рухи активно, у характері музики, удосконалювати танцювальні рухи. Учити виконувати нескладні творчі завдання.

Виховувати задоволення від спільної діяльності із однолітками. Виховувати танцювальну культуру, емоційне ставлення до танцю

Учити виконувати пісню у ха­рактері, впізнавати її за уривком, мелодією чи акомпанементом. Учити співати індивідуально, дуе­том, хором.

Виконувати нескладні творчі за­вдання, розвивати творчу активність, співочий голос, музичний слух. Виховувати любов до співу, особис­те ставлення до пісні, виконавську культуру

Розвивати навички гри на музичних інструментах.

Формувати загальну музичність, стійкий інтерес до цього виду діяльності

 

 

Шостий рік життя

Етапи роботи

Вид музичної діяльності: слухання музики

Вид музичної діяльності: музично-ритмічні рухи

Вид музичної діяльності: співи

Вид музичної діяльності: гра на муз. інструментах

І. Ознайомлення

(1 заняття)

Вступна бесіда, подання коротких відомостей про композитора, пер­винне прослуховування. Учити дітей слухати та усвідомлю­вати емоційний зміст музики. Визначення дітьми характеру музи­ки і його змін

Знайомство з танком, грою, впра­вою (музикою і рухами), які де­монструють дорослий або дитина. Початкове розучування рухів. Учити усвідомлювати характер музики, його відтінки і зміни у танцю, рухах.

Прищеплювати бажання займати­ся музично-ритмічною діяльністю

Вступна бесіда, ознайомлення з піснею (виконання дорослим, можливо із підготовленою заздале­гідь дитиною-солістом, або у аудіо запису).

Учити усвідомлювати зміст пісні, характеризувати її. Учити визнача­ти структуру пісні: вступ, закінчен­ня, заспів, приспів. Учити дітей відповідати на запи­тання за змістом пісні

Ознайомлення і музичним інструментом, із прийомом звукоутворення та гри на ньому. Ознайомлення з музичним супроводом і виконання твору дорослим, можливо за участі за­здалегідь підготовленої дитини. Учити визначати характер, форму твору

II. Розучування

(2 і більше)

Учити дітей розрізняти настрій музики, його зміни, емоційні відтін­ки. (Діти знаходять риси спільного і відмінного в характері частин, фраз, окремих інтонацій твору.) Учити розрізняти й називати жанрову приналежність музичного твору (марш, танок, пісня), його структуру (дві чи три частини та ///.); визначати засоби музичної вираз­ності: темп, регістри, динаміка. Розвивати вміння порівнювати знайомі твори контрастного або схожого характеру

Учити виразно передавати елемен­ти музично-ігрового образу, само­стійно реагувати на зміну частин, фраз.

Формувати вміння відображати особливості музичної мови в русі. Учити перебудовуватись у фігури танцю, орієнтуватись у структурі танцю.

Удосконалювати танцювальні вміння і навички. Розвивати творчу ініціативу та самостійність.

Учити дітей рухатись вільно, легко, чітко, без напруження

Учити інтонаційно правильно спі­вати пісні з музичним супроводом і без нього, злагоджено співати по­одинці, по двоє, троє та групою ді­тей; співати пісні із заспівувачами. Передавати голосом характер му­зики (динаміку, темп). Відрізняти на слух інтонаційно чистий та не чистий спів інших. Удосконалювати вокально-хорові навички, розвивати правильне звукоутворення

Учити грати в характері музики. Розвивати музично-виконавські здібності. Розвивати навички та уміння гри на музичних інструментах. Учити правильно відтворювати мелодію та ритм музики, розвивати вміння грати в ансамблі. Звертати увагу на характерне виконання музичної п’єси. Опанувати навички елементар­ної імпровізації

III. Закріплення

(2 і більше)

Розвивати творчу активність. Учити виконувати завдання твор­чого спрямування. Виховувати у дітей емоційне сприймання мистецтва. Розвивати естетичний смак

Учити самостійно виконувати танок, вправу, гру. Розвивати танцювальну творчість. Акцентувати увагу на образному виконанні танцю. Виховувати задоволення від спільної діяльності із однолітками. Виховувати танцювальну культуру

Учити виконувати пісню без допо­моги дорослого, вчасно виконува­ти рухи за текстом пісні. Передавати засобами виразності у співі відтінки настрою, та своє особисте ставлення до пісні. Учити упізнавати пісню за мелоді­єю, уривком, ритмом, акомпане­ментом.

Розвивати пісенну творчість. Виховувати естетичний смак, виконавську культуру

Удосконалювати навички гри на музичних інструментах. Виховувати радість від спільної музичної виконавської діяльності. Виховувати музичний смак

 

 

 

 

 

Ви вирішили, що все-таки вашій дитині необхідна музична освіта. Це дуже гарно! Залишилася всього лише дрібничка - на чому маля буде вчитися грати? Добре, якщо чадо з дитинства мріяло бити маленькими ручками по клавішах піаніно . А якщо ні? Ось Вам декілька рекомендацій.

Перш за все, ви повинні знати про навантаження для дитини. Якщо вона мріяла стати великим піаністом, то працювати тоді доведеться не менше двох годин. Кожен день! А далі більше. Тобто дитина протягом цього часу буде сидіти на стільці. Якщо це духовий інструмент - то не більше години на день. Так як музиканту постійно активно доводиться дихати, то іноді може запаморочитися голова.

За медичними показаннями, якщо у Вашої дитини астма або проблеми з диханням, то немає нічого краще духового відділу - флейта, саксофон, труба, кларнет, валторна - все що завгодно! Тут вашій дитині спочатку запропонують почати вчитися на невеликій дерев'яній або пластмасовій блок-флейті. Цей етап єдиний для всіх духових. Тут пізнаються ази нотної грамоти, мелодії і що найголовніше - розвивається дихання! Є багато випадків, коли хвороба відступала під завзятістю і працьовитістю дитини через два-три роки занять. Тут завжди (за винятком валторни - іноді) потрібно стояти і тримати правильну поставу. За цим постійно стежитиме викладач.

Якщо є проблеми з опорно - руховим апаратом та координацією рухів, то краще - ударні інструменти. Тут навчать не тільки «бити паличками» по барабану, але також в обов'язкову програму входить ксилофон. Пам'ятаєте, продається такий невеликий інструмент для дітей? Це міні-копія. Є величезний інструмент з дерев'яних перекладин, по яким треба легенько бити. Доводиться постійно рухати руками, стежити за ритмом і своїми рухами, щоб просто палички не зачепилися одна за одну.

У першу чергу, ви будете проходити з вашою дитиною співбесіду у викладачів. Дитині дадуть кілька найпростіших завдань, щоб визначити, чи є у неї слух, почуття ритму. Тобто, дитина відвернеться, викладач буде грати різні ноти на фортепіано і просити дитину заспівати їх. Потім награє певний простий ритм, і дитина повинна буде його проплескати у долоні. Нічого складного, але після такого невеликого прослуховування викладач скаже Вам про талановитість Вашої дитини, про те, чи має вона музичний слух. Але ж думка педагога не є істина в останній інстанції - все це досить відносно.

Обов'язково зверніть увагу на викладача як особистість. Ознайомтеся з ним, поспілкуйтеся. Адже саме він буде проводити дуже багато часу з вашою дитиною, і він повинен бути хорошим психологом і педагогом. Посидьте на заняттях з іншими дітьми, подивіться на методи викладання. Бувають випадки, коли викладачі б'ють дітей по руках, відстукували ритм по голові дитини, кричать на нього, якщо у нього щось не виходить. Такий викладач не потрібен вашої дитині…

Дитина в музичній школі може вчитися за скороченою і за повною програмою. Все залежить від набору. Є семирічки, є п'ятирічки. Перший варіант краще - тому що навантаження не таке сильне, програма майже така ж, тільки триває довше за часом. Це буде краще для дитини. Якщо Ви не хочете, щоб дитина витрачала занадто багато часу, то можна вибрати скорочений варіант, але він, як правило, не найвдаліший в плані подальшого зростання. Не забувайте, що в музичній школі багато факультативних заходів - оркестри, вокальні ансамблі. Вони беруть участь у різних конкурсах, виїжджають з виступами за кордон.

Під час випускного року перед такими малюками постає закономірне питання про те, ким бути далі. І тут вже, звичайно, вирішувати дитині. Якщо вона не бачить свого життя без музики, та весь час навчання постійно підбирає мелодії, то Вам треба серйозно поговорити з дитиною про її подальше життя.

Звичайно, є люди, які дотримуються думки, що музикою на хліб не заробиш, що потрібно щось більш серйозне, щоб не залишитися голодним на вулиці і не грати в переході. Загрожувати дитині такими страшними картинами не варто - потрібно зважити всі за і проти. Якщо дитина не дуже талановита, не вигравала конкурси, її не особливо хвалили в школі, то немає сенсу йти по музичній стезі далі. Адже за сім років навчання дитина вже цілком може виявити свою талановитість.

Будьте реалістичні, та не забувайте про майбутнє своєї дитини!

 

 

 

"МУЗИЧНЕ ВИХОВАННЯ І ТЕАТРАЛІЗАЦІЯ В ДОШКІЛЬНОМУ ЗАКЛАДІ"

 

Музичне виховання є синтезом різних видів діяльності. У процесі театралізованих ігор відбувається інтегроване виховання дітей, вони навчаються виразному читанню, пластиці рухів, співам, іграм на музичних інструментах. Створюється творча атмосфера, яка допомагає розкритися кожній дитині як особистості, застосовувати власні можливості і здібності.

Театралізація є стрижнем у роботі багатьох музичних керівників, елементи театралізації використовуються на заняттях, розваги, свята, починаючи з молодшої групи. Малюки з радістю зображують у невеликих сценках звички тварин, імітуючи їх рухи, голоси.З віком завдання з театралізованої діяльності ускладнюються, діти інсценують невеликі казки, поетичні твори. До театралізації треба обов'язково залучати педагогів, які із задоволенням беруть на себе ролі героїв казок. Залучаються батьки до підготовки вистав, тим самим, намагаючись зблизити сім'ю із життям дітей в дитячому садку. Спільні заходи дорослих, більш старших дітей і молодших створюють обопільний інтерес до театрального виду діяльності.

В театральній діяльності дітей є декілька розділів: ляльководіння, акторська майстерність, ігрова творчість, імітування гри на музичних інструментах, пісенна і танцювальна творчість дітей, проведення свят і розваг. Для проведення занять, розваг і вистав, спільно з вихователями і батьками виготовляються декорації, атрибути, маски, костюми казкових персонажів, емблеми, шумові музичні інструменти (банки з крупою, камінчиками; коробки з паличками та ін).

З малюками слід приділяти велику увагу відображенню казкових образів тварин, аналізувати характер руху, інтонацію: летить велика і маленька пташка, веселі і сумні зайці, сніжинки крутяться, падають на землю. Використовуються вправи по псіхогімнастиці : полив дощик, дме вітер, сонечко, хмара. Потрібно пропонувати дітям іграшки, атрибути для переодягання, емблеми звірів для розігрування «Ріпки», «Курочки-ряби». Потрібно домагатися того, щоб діти передавали настрій, міняли міміку, проводити індивідуальну роботу з дітьми, заохочувати участь дітей у інсценуваннях, бажання грати роль. Діти вчаться правильно називати театральне обладнання, дбайливо до нього ставитися, орієнтуватися в просторі зали, стежити за розвитком дії. Велику увагу слід приділяти мовленню дитини, правильній вимові слів, побудові фраз, намагаючись збагатити мову. Разом складайте маленькі історії, підтримуйте колективні діалозі.

У середній групі потрібно домагатися виразної мови, розвивати уявлення про моральні якості, аналіз ситуації про поведінку глядачів на виставі. Діти вчаться говорити про своє ставлення до подій, висловлювати це більш точно. Діти повинні бути чемними, уважними, вживатися в образ, вміти аналізувати свою гру і виконання інших героїв. Навчаються новим прийомам гри на музичних інструментах. Діти самі можуть придумати різні способи озвучування появи того чи іншого героя - приїзд конячки - ложки, дзвіночки, самостійно підбирали музичні інструменти для героїв казки: зайчику - барабан, ведмедика - бубон.

Використовуйте ігри на увагу, фантазію, вимагайте яскравої передачі різнопланового образу. У танцювальної творчості дитина самостверджується в собі, що стає прекрасним фоном для розвитку її інтелектуальної сфери. Підтримуйте ініціативу імпровізації на музичних інструментах: трикутниках, металофоні, ліжках.

У старшій групі продовжуйте займатися збагаченням словникового запасу дітей. Вдосконалюйте інтонацію, музичні дані. Виховуйте гуманні почуття: чуйність, уміння радіти успіхам, засмучуватися разом при невдачах, прийти на допомогу у тяжку хвилину.

 

 

 

"СПІВИ - ОСНОВНИЙ ВИД МУЗИЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ДІТЕЙ "

 

Величезну роль у навчанні співам відіграють навички сприйняття музики. Тому, в першу чергу, на музичних заняттях у дітей необхідно розвивати емоційну чуйність до музики. Через активні співи у дітей закріплюється інтерес до музики, розвиваються музичні здібності.

Під час співів діти навчаються музичній мові, що підвищує сприйнятливість до музики. Поступово вони пізнають жанрову основу пісні. У них формується здатність відчувати темброві висотні та ритмічні зміни в музиці. Дитина-дошкільник не просто пізнає мову музики, вона починає свідомо активно цим користуватися у своїй виконавській діяльності.

Загальний розвиток дітей старшого дошкільного віку, вдосконалення процесів вищої нервової діяльності роблять позитивний вплив на формування голосового апарату і на розвиток слухової активності. Але ж голосовий апарат, як і раніше, відрізняється крихкістю, він ще недостатньо розвинен. Зв'язки короткі. Звук дуже слабкий. Він посилюється резонаторами. Низький резонатор розвинений слабкіше, ніж головний (верхній), тому голос у дітей несильний, хоча часом і дзвінкий. Слід уникати форсування звуку, під час якого у дітей розвивається низьке, невластиве їм звучання.

Діти старшого дошкільного віку можуть співати вже в більш широкому діапазоні. Низькі звуки звучать більш напружено, тому в роботі з дітьми треба використовувати такі пісні, в яких зустрічається більше високих звуків, а низькі повинні проходити. Зручними звуками для старшого дошкільного віку найчастіше є фа-до. Саме в цьому діапазоні звучання найбільш легке, природне.

До старшого дошкільного віку діти вже можуть досить чисто інтоніровать контрастні звуки по висоті, розрізняти гучну і тиху музику, передавати нескладний ритмічний малюнок ударами, в русі, грою на металофоні, вгадувати за тембром музичні інструменти. Старші дошкільнята повинні мати певний фундамент музичного розвитку, бути активними на музичних заняттях, проявляти ініціативу в самостійної музичної діяльності. Однак рівень музичного розвитку, рівень розвитку мелодійного слуху, музичної пам'яті, співочих навичок у дітей ще низькі. Деякі з них можуть вірно інтонувати мелодію в межах 3-4 звуків, але є ще й ті, хто співає монотонно, низько чи високо, але фальшиво. Це ускладнює роботу педагога, який повинен навчити кожну дитину співати досить чисто, щоб всі діти мали певний обсяг стійких співочих вмінь. Діти до 6-ти років повинні самостійно розрізняти звуки по тривалості і по висоті в межах квінти. Відрізняти на слух чи є спів вірним.

У роботі з дітьми в навчанні співу важливо використовувати вправи на розвиток музичного слуху та голосу. З огляду на особливості сприйняття дітей, потрібно орієнтуватися на вправи у формі коротких пісень з ігровим змістом. Такими вправами є маленькі пісеньки. Вправи відрізняються різноманітністю ладо-гармонійної забарвлення, мелодійних оборотів, яскравими музичними образами.

Використовуються вправи - ігри в комплексній дії різноманітних видів музичної діяльності (слухання, співи, музично-ритмічне ігрові дії, гра на металофоні). Все це допомагає більш міцному закріпленню в слуховий пам'яті дітей відповідних пісенних інтонацій. Систематичне використання пісень - вправ допомагає сформувати стійкі співочі навички, які будуть закріплюватися, вдосконалюватися при розучуванні пісенного матеріалу.

Гра на дитячих музичних інструментах сприяє формуванню у дітей уміння співати в ансамблі, разом, з однаковою силою звучання, в єдиній манері виконання. Цей вид діяльності розвиває пам'ять, почуття ритму, допомагає активізувати сором'язливих дітей.

 

 

 

 

"НАВЧАННЯ МУЗИЦІ"

 

Часто доводиться чути від батьків: " А чи є у моєї дитини слух?" "У моєї дитини є музичні здібності, і чи можна їй займатися музикою?" Навчання музиці важливо для кожної дитини, але намагатися "виростити" професійного музиканта з кожної дитини неможливо і не потрібно. А побачити чи є у дитини музичні здібності можна лише в процесі навчання, більш того, саме в процесі навчання відбувається і розвиток музичних здібностей.

Заняття музикою необхідні кожній дитині, вони допомагають її загальному розвитку, допомагають розвинути відчуття прекрасного. Навчання музиці покращують характер дітей і благотворно впливають на їх психологічний стан.

Кожна дитина - це яскрава індивідуальність, це унікальний мир, єдине у своєму роді поєднання особливостей особи, характеру, темпераменту. Нескінченна різноманітність людських типів - це безцінний дар, яким обдарувала нас природа. Маленька дитина - це особа, вже здатна на оригінальне мислення, на вираз власного "Я", на прояву волі. Щоб розвинути і зберегти в дитині особу, здатну на яскраве самовираження, педагог повинен знаходити до кожної дитини особливий підхід.

Прийнято вважати, що навчання дітей музиці слідує починати з 5-6 років. Але існує і інша думка: музичне виховання слід починати з внутрішньоутробного періоду. Перш ніж почати вчитися на якому б то ні було інструменті, той, хто навчається - будь то дитина або дорослий - повинен вже духовно володіти якоюсь музикою: так би мовити, берегти її у своєму розумі, носити в своїй душі і чути своїм слухом. Весь секрет таланту і генія полягає в тому, що в його мозку вже живе повним життям музика раніше, ніж він вперше торкнеться до клавіш або проведе смичком по струні; от чому немовля Моцарт "відразу" заграв на фортепіано і на скрипці.

Батькам, охочим виховати всесторонньо розвинуту дитину у тому числі і в музичному плані, необхідно починати його виховання ще з внутрішньоутробного періоду. Тобто слухати музику (бажано спокійну і мелодійну), відвідувати музеї і театри. За спостереженнями вчених, у мам, що займаються в період вагітності мистецтвом, часто народжуються діти з добрими здібностями в різних сферах мистецтва. Бажано співати мамам своїй дитині колисанки перед сном, і дуже важливо співати їх не фальшиво, оскільки саме цим можна порушити у дитини музичний слух назавжди.

Все вищесказане - лише підготовчий, пасивний етап навчання музиці. Але, маючи такий внутрішній музично-слуховий багаж, дитині набагато легше буде навчатися музиці надалі.

 

 

 

 

«ВИХОВАТЕЛЬ І МУЗИЧНИЙ КЕРІВНИК.

ТЕОРІЯ ТА ПРАКТИКА ПЕДАГОГІЧНОЇ ВЗАЄМОДІЇ»

 

Всім відомо, що загальний та музично - естетичний розвиток дошкільників у дошкільному закладі здійснюють музичний керівник, що має фахову освіту ( музичну школу, музичне відділення училища або інституту) добре володіючий теорією й методикою педагогічного процесу  і вихователь.

Робота педагогів (музиканта й вихователя) складна, різноманітна й повинна проводитися в тісному контакті.
Функції й обов'язки музичного керівника:
1. За загальну постановку музичного виховання в дитячому саду відповідає музичний керівник. Він проводить заняття в кожній віковій групі 2 рази в тиждень відповідно графікові роботи. Це вимагає великої попередньої підготовки. Відбирає  і розучує музичний матеріал, який потрібно грамотно й виразно виконати дітям.- розробляє й планує засвоєння програмних навичок, вчасно готує наочний матеріал, посібники,  прослуховує записи,  намічає й проводить (якщо це необхідно) індивідуальні заняття підгрупами або з окремими дітьми. 
2. Відповідає за проведення свят і розваг. 3. За допомогою консультацій і групових занять керує роботою вихователів в області музичного розвитку дітей.

На консультаціях музичний керівник :
- знайомить вихователів з планом роботи,
- розучує дитячі твори, звертаючи увагу на вміння  і навички, якими повинна володіти дитина,
- обговорює проведене заняття ( враховує успіхи, труднощі дітей, яким потрібна допомога),
- підбирає аудіо – записи для прослуховування на ранковій гімнастиці та на інших заняттях.
На групових заняттях музичний керівник систематично навчає вихователів, удосконалюючи їхні навички в області співу й руху.
Розучує з ними твори, для індивідуального й колективного  виконання на святах і розвагах. При цьому враховує здатності  кожного: один має прекрасний голос, інший добре танцює, третій красиво виконує вправи, четвертий виразно декламує й може стати активним ведучим свята.
4. Регулярно проводить педагогічні наради, на яких вирішуються
методичні питання, обговорюється програма святкових ранків
і розваг, намічаються додаткові завдання, з метою вдосконалення навчального процесу.
5.Проводить роботу з батьками , втягуючи їх у загальний процес музичного виховання дитини. В індивідуальній бесіді, на консультації, зборах музичний керівник дає поради щодо музичного розвитку дитини.
Функції й обов'язки вихователя:
Вихователь має у своєму розпорядженні більші можливості прилучення дітей до музики:
1. Бере активну участь у процесі навчання дітей на музичних заняттях.
Наприклад, у молодших групах вихователь співає разом з дітьми, не заглушаючи дитячого співу. У середній і старшій групах допомагає розучуванню пісень й разом з музичним керівником оцінює виконання, уже вивченого твору. Крім цього (якщо вихователь співає чисто й виразно), може проспівати нову пісню з фортепіанним супроводом.
При навчанні дітей музично - ритмічним рухам у молодших групах, вихователь бере участь у всіх видах рухів, тим самим активізуючи малят.
У середній, старшій групі роль вихователя інша: він діє в міру необхідності, показуючи рух, нагадуючи ту або іншу  побудову або даючи окремі вказівки в танці, вправі, грі...
2. Вихователь стимулює творчість дітей: підказує тему, розподіляє ролі, намічає загалом розвиток сюжету.
3.Направляє самостійну музичну діяльність дітей, включає
музику в ігри, прогулянки, трудовий процес, гімнастику, образотворчу діяльність, розвиток мови та ознайомлення з
навколишнім середовищем, використовуючи вивчений матеріал.
4. Бере участь у відборі музичного матеріалу, використовуючи його на заняттях гімнастикою, образотворчою діяльністю, по розвитку мови й ознайомленням з навколишнім.
Спільна робота й взаємодопомога музичного керівника й вихователя приводить до бажаних результатів у рішенні завдань загального музичного виховання дошкільника.