"Сучасні підходи до соціалізації дошкільника"

"Як підвищити самооцінку дитини: ефективні ігрові прийоми" - вебінар

"Нестандартні успішні батькіські збори та їх вдале проведення" - вебінар

"Доповни свою реальність" - вебінар

"Дотримання академічної доброчесності увикористанні інтернет джерел для освітнього контенту" - вебінар

  "Авторський читацький щоденник як новітній інструмент внутрішньої мотивації особистості"  

"Адаптація настільних ігор до використання в освітньому процесі" - вебінар

"Характеристика методів та прийомів  розвитку діалогічного

мовлення дошкільників"- презентація

"Цифрові інструменти сучасного педагогічного працівника в закладі дошкільної освіти

під час дистанційного навчання"

Методичний практикум "Національно -патріотичне виховання у поступі до

українськї національної ідентичності"

"Освітянська скриня: розробки для розвитку творчого потенціалу" - вебінар

"Як розвивати мислення та мовлення дошкільнят" - вебінар

"Взаємодія педагогічних працівників в ЗДО з батьками. Педагогика партнерства"

"Психологічна готовність дитини до школи: діагностика та рекомендації" - вебінар

  "Як сформувати у дітей позитивне ставлення до помилок" - вебінар  

"Працюємо разом з батьками. Права дитини"

"Права дитини" - мультфільм

"Протидія емоційному вигоранню. скриня ресурсних вправ"

Вебінар "Формування креативності у дітей дошкільного віку - досвід навчання просто неба"

Використання комунікаційної технології STORYTELLING в освітньом у процесі

Майстер- клас по створенню дидактичних ігор для дітей дошкільного віку "PowerPoint"

Вебінар "Культура психологічної безпеки, прийоми емоційної саморегуляції"

Консультація для вихователів "Дистанційна освіта для дошкільнят"

"Фантастичні звірі Марії Приймаченко.

Знайомство з творчістю народної художниці"

"Професійна компетентність вихователів ЗДО в контесті воєнного часу" 

"Казка про МИР" для дітей дошкільного віку

  "Веселі рухи і слова творять з мовленням дива"

"Що таке мала Батьківщина"

Вивчаємо вірші за допомогою мнемотаблиць. Вірш Н.Замрії "Осінь фарби готувала"

Майстер клас зі створення дидактичних ігор у POWERPOINT Плеска Ірина

Казки:

• Вовк і семеро козенят

• Колобок

• ТЕРЕМОК

Використання мультфільмів як засобів розвитку зв’язного мовлення дошкільників:

• Можливості  використання  світлової та звукової техніки в освітньому процесі

• Аналіз сучасного стану медіадидактичного забезпечення освітнього процесу

• Негативний вплив сучасних мультфільмів на процес соціалізації дітей.

• Критерії добору якісних мультфільмів

***************************************************************************

Вимоги до знань та вмінь дітей на кінець дошкільного періоду:

• Соціально –суспільні. Побутові знання
• Мисленнєві операції
• Математичні знання
• Грамота
• Моторика та координація
• Перелік шкільних речей першокласника (орієнтований)

*****************************************************************************

Дидактична гра Пори року

***************************************************************************

Духовність і  моральність: виховний контекст:

• У дитинстві народжується особистість.
• Тіло, душа, дух
• Формуємо цінності
• Мораль і моральність
• Що ж таке духовність?
• Мета виховання

********************************************************************************

• Консультація Ознайомлення з навколишньою дійсністю – збагачення ігор дітей

• Консультація Особливості організації та освітні завдання ігрової  діяльності дітей

• Консультація Планування й організація оздоровчої роботи з дітьми влітку

• Консультація Ознайомлення дошкільників з природою. Методи й форми ознайомлення дітей з природою

​

**********************************************************************************************************

Особистісні  чинники  в  становленні   обдарованості  молодших школярів та підлітків

• П Л А Н  дитина і природа

• Пізнавальний розвиток дошкільника

• Показники успішного розвитку дітей

​

• Праця в природі

• Про Сухомлинського В.А.

• Прогулянка як засіб екологічного виховання дошкільнят

• Розвивальне середовище для дітей у ДНЗ: Навчальна зона; Самостійна художня діяльність; Театралізована самостійна художня діяльність; Пожежна безпека; Правила дорожнього руху; Куточок фізкультури; Куточок чергових; Куточок природи; Народознавство, український куточок; Сенсорика; Батьківський куточок; Куточок усамітнення; Сюжетні рольові ігри

******************************************************************************

Розвиток у дітей пізнавальних інтересів, інтелектуального розвитку дітей

• Сенсорний розвиток

• СУЧАСНІ ПІДХОДИ ЩОДО МОВЛЕННЄВОГО РОЗВИТКУ

Корисний сайт "Розвиток дитини" - посилання

Рекомендації з календарного планування

Організація чергування в ДНЗ

Спілкуємося з батьками вихованців

Професійне мовлення вихователя

Українська літературна мова - це мова всього українського народу, яка підкоряється історично складеним нормам вимови і письма, що

встановлюються протягом тривалого часу народом, його передовими діячами культури , літератури, мистецтва. Сьогодні гостро постало питання перед населенням України щодо оволодіння літературними нормами української мови - навчитися вільно спілкуватися нею в побуті, не порушуючи її орфоепічних норм.

Найактуальнішим сьогодні с питання оволодіння найменшими громадянами України літературними нормами української мови.

Успішне розв'язання цієї проблеми багато в чому залежить від мовленнєвої культури вихователів, дошкільних закладів.

Діти кожної вікової групи спілкуються зі своїми вихователями. Вихователь організує їх ігри, говорить з ними на всіх зайняттях передбачених програмою; знайомить з мовою авторів художніх творів, - це означає, що розвиваючий потенціал мовного середовища в дошкільних закладах цілком залежить від якості мови вихователя.

Для вихователів володіння зразковою мовою - це показник їх професійної підготовленості. Тому турбота про удосконалення своєї мови - моральний І суспільний обов'язок кожного педагога. Кожен вихователь зобов'язаний розвивати в собі досконале володіння тими мовними навичками, які потім передаються дітям. Від культури мови вихователя залежить культура мови дітей.

Мова вихователя, який знаходиться постійно в полі зору малюків, являється основним джерелом з якого діти одержують зразок рідної мови, культурної мови, тому вона повинна бути не тільки правильною з чіткою вимовою всіх звуків рідної мови, але і витримана у певному темпі і гучності, повинна бути інтонаційно виразною, правильно оформлена граматично зв'язною, доступною для розуміння, з вірним і точним використанням словесних значень.

Оповідання, прочитане вихователем з використанням засобів виразності. визиває у дітей певний інтерес, заставляє їх співчувати, відчути силу слова, надовго запам'ятати зміст прочитаного - те саме оповідання прочитане сухо, в швидкому темпі без емоцій не принесе ніякої користі дитині.

Педагог повинен самокритично відноситись до своєї мови і при наявності недоліків в ній старатись виправити їх.

Виявити і виправити недоліки своєї мови не завжди можливо тому що в процесі спілкування основна увага спрямована не на форму мови (як сказати), а її зміст (що сказати). Крім того  в результаті халатного відношення до своєї мови деякі недоліки можуть закріпитися у мові і вихователь просто не звертає уваги на них. Наприклад, не звертається увага на такі недоліки, як - швидкий темп мови, нечіткість, монотонність мови, підвищена гучність голосу, неточність при вимові окремих звуків або слів.

Для того, щоб знати про свої недоліки і вчасно звернути увагу на свою мову необхідно вихователю прислуховуватись до порад своїх колег. Відкриті заняття доцільно, записувати на магнітофон, для того, щоб звернути увагу на мову провести аналіз звукового оформлення мови. Виявлені недоліки своєї мови вихователь повинен відмітити в зошиті - самоосвіти, та виробити план і організувати роботу по усуненню недоліків.

Які у вимоги повинен ставити вихователь до своєї мови?

Вихователь повинен притримуватися літературних норм вимови, виправляти в мові різноманітні акцепти, вплив місцевих діалектів, вірно ставити наголос  в  словах.

До не літературної вимови відносяться політерна вимова слів, вимова слів так, як вони пишуться. Відхиленнями і від норми вважаються присутність у мові національних акцентів.

За допомогою мови, можливо виразити відтінки відчуттів, думок. Це досягається не тільки за допомогою окремих слів а також за до­помогою вірного використання інтонаційних засобів виразності: сили голосу, темпу, логічного наголосу, пауз, ритму, тембру.

Вірші, казки, оповідання, які прочитав, або розповів вихователь з використанням вище перерахованих засобів, допомагають дітям краще зрозуміти зміст, відчути силу і красу рідної мови.

Мова вихователя повинна бути емоційно насиченою, в міру голосною і інтонаційно багатою. Така мова сприймається краще, якщо вона звучить в трохи уповільненому темпі. Такий темп підвищує чуттєвість мови і навпаки, швидкий темп робить мову змазаною і важкою до сприйняття.

Голос - це професійний інструмент вихователя і ним необхідно вміло користуватися - берегти від перевантаження.

Невміле використання голосу може проявлятись, наприклад, в непомірній гучності голосу, якщо все-таки ситуація іноді потребує значного підвищення гучності мови, то це не означає, що потрібно переходити на крик.

Якщо голос тихий і слабкий, його потрібно розвивати і зміцнювати спеціальними вправами.

Не менш важливою якістю мови педагога, являється вміння зв'язне і цікаво розповідати. Послідовно викладаючи свою думку, вихователь не повинен перенасичувати свою мову складними оборотами „ незрозумілими словами, довгими фразами.

Мова вихователя сприймається дітьми, якою вона складається із коротких фраз.

У спілкуванні з дітьми вихователю необхідно ширше використовувати лексичне багатство рідної мови, враховуючи вікові особливості, підбирати такі слова, які були б доступними для розуміння і легкі для засвоєння.

У розмові з дітьми слід використовувати слова літературної мови, не допускаючи грубих слів, діалектів, а також слів, які вийшли з вжитку.

Чим різноманітніший словник вихователя тим краща, насиченіша його мова - тим більше слів можуть засвоїти діти.

Крім того, мова вихователя повинна бути спокійною, завжди врівноваженою, ввічливою не тільки по відношенню до дітей а і до працівників дитячого закладу.

Як відмічалося вище, робота з дітьми при наявності дефектів мови недопустима.

Своєчасне не виправлення недоліків вимоги звуків можуть зоста­тися на все життя. Вади мови часто зустрічаються і у дорослих. Деколи вважається, що виправити недоліки мови у зрілому віці неможливо - це не так. Недоліки мови закріплюються і нерідко людина, привикаючи до своєї мови не звертає уваги на неї. Але при систематичній і наполегливій роботі педагог може покращити свою мову і виправити недоліки у звуковимові.

   Для уточнення артикуляції, для правильної вимови звуків, а також для їх постановки слід використовувати спеціальну літературу, а в складних випадках коли самостійно подолати недоліки мови не можливо - звертаються за допомогою до логопеда.

Правильне мовне дихання являється основою мови забезпечуючи нормальне голосо - і звукотворення, зберігає плавність і музикаль­ність мови.

Мовне дихання являється довільним і в значній мірі відрізняється від дихання у стані спокою. Нерідко неправильне мовне дихання приводить до появи заїкання у мові.

Розвивати мовне дихання можливо за допомогою застосування певних вправ. Деякі з вправ я пропоную:

    1. Виберіть зручну позу покладіть одну руку на живіт, другу

збоку на нижню частину грудної клітки. Зробіть глибокий вдих через

ніс, а потім вільний, повільний видих.

   2. Зробіть короткий спокійний вдих через ніс затримайте на 2-3 хвилини повітря, потім зробіть протяжний видих через рот.

   3. Зробіть короткий вдих при відкритому роті, а на протяжному

видову вимовляйте голосні звуки (а у, о...).

   4. Вимовляйте плавно на одному видиху декілька звуків: а-о-у.

   5. Проведіть рахунок на одному видиху до 3-5, а потім до 10-15.

   6. Прочитайте прислів'я на одному видиху "Правою будують -

лівою ламають".

   7. Підберіть вірші, оповідання і прочитайте з правильним викорис­танням вдиху і видиху.

Для того, щоб виробити хорошу дикцію, необхідно укріпити мовний артикуляційний апарат (в'ялість губ, погану рухливість язика) налагодити правильне мовне дихання. Для цього теж використовуються певні вправи. Заняття по виробленню хорошої дикції проводяться кожен день по 10-15 хвилин.

   Складність засвоєння літературної мови полягає в тому, що вимова не завжди співпадає з правописом. Тому загальноприйнятим нормам літературної вимови слід вчитися у дикторів радіо і телебачення у майстрів художнього слова і у оточуючих людей, які мають зразкову мову.

Для мови вихователя дуже важливим являється правильне використання інтонаційних засобів виразності: логічного наголосу пауз, темпу, мінливості гучності голосу, тембру. Інтонація робить мову живою і інтонаційно насиченою.

Зв'язність мови забезпечується правильним підбором слів, правильною побудовою фраз, послідовністю викладення матеріалу.

Збагачення словникового запасу педагога, точне використання засобів досягається завдяки систематичному читанню художньої літератури., науково-популярної гспеціальної літератури. Правильне відношення до читання, постійна робота з книгою допомагає вихователю глибоко засвоїти і передати дітям багатство і різнобарвність рідної мови.

Велику допомогу у роботі над словом надають різноманітні словники.

Таким чином мова вихователя легко сприймається і доступна

дітям у тому випадку, коли в ній точно підібрані слова, граматично чітко побудовані речення, якщо вона інтонаційно вірно оформлена, якщо думки в ній викладені просто, послідовно, цікаво, в доступній формі, з врахуванням віку дитини.

До компонентів професійного мовлення педагога відносяться:

• якість мовного оформлення мовлення;

• ціннісно-особистісні установки педагога;

• комунікативна компетентність;

• чіткий вибір інформації для створення вислову;

• орієнтація на процес безпосередньої комунікації.

Серед вимог до мовлення педагога дошкільного закладу виділяють:

• правильність – відповідність мовлення мовним нормам. Педагогу необхідно знати і виконувати у спілкуванні з дітьми основні норми рідної мови: орфоепічні норми (правила літературної вимови), а також норми утворення і зміни слів;

• точність – відповідність змісту мовлення та інформації, яка лежить у його основі. Педагогу слід звернути особливу увагу на семантичний (смисловий) аспект мовлення, що сприяє формуванню у дітей навичок точності слововживання;

• логічність – вираження у смислових зв’язках компонентів мовлення і відносин між частинами та компонентами думки. Педагогу слід враховувати, що саме у дошкільному віці закладаються уявлення про структурні компоненти зв’язного вислову, формуються навички використання різних способів внутрішньо текстових зв’язків;

• чистота – відсутність у мовленні елементів, невластивих літературній мові. Усунення із активного мовлення не літературної лексики – одне із завдань мовленнєвого розвитку дітей дошкільного віку. Тому, зважаючи на те, що у цьому віці провідним механізмом мовленнєвого розвитку є наслідування, педагогу необхідно піклуватися про чистоту власного мовлення: неприпустимо використовувати слова-паразити, діалектні, жаргонні слова;

• виразність – особливість мовлення, що допомагає захоплювати увагу і створювати атмосферу емоційного співпереживання. Виразність мовлення педагога є потужним засобом впливу на дитину. Володіння педагогом різними засобами виразності мовлення (інтонація, темп мовлення, сила, висота голосу тощо) сприяє не лише формуванню довільності виразності мовлення дитини, але й повнішому усвідомленню дитиною змісту мовлення дорослого, формуванню вміння виражати своє ставлення до предмета розмови;

• багатство – уміння використовувати всі мовні одиниці з метою оптимального вираження інформації. Педагогу слід враховувати, що в дошкільному віці формуються основи лексичного запасу дитини, тому багатий лексикон самого педагога сприяє не лише розширенню словарного запасу дитини, але й допомагає сформувати у неї навички точності слововживання, виразності й образності мовлення;

• доцільність – вживання у мовленні одиниць, відповідних ситуації та умовам спілкування. Доцільність мовлення педагога передбачає, насамперед, володіння відчуттям стилю. Урахування специфіки дошкільного віку націлює педагога на формування у дітей культури мовленнєвої поведінки (навичок спілкування, уміння користуватися різними формулами мовленнєвого етикету, орієнтуватися на ситуацію спілкування співбесідника і т.ін.).

До цього переліку необхідно додати і правильне використання педагогом невербальних засобів спілкування, його уміння не лише говорити з дитиною, але й чути її. Безумовно, знання педагогом дошкільного закладу зазначених вимог, їх дотримання і постійне вдосконалення свого мовлення – це запорука успішності роботи з мовленнєвого розвитку дітей у дошкільному закладі.