Давайте правильно спілкуватися з дітьми
Давайте правильно спілкуватися з дітьми
«Головна думка при спілкуванні: дитина – рівна нам людина. Так просто. Але визнання цього привертає душу дорослого і дає щастя дітям»
(С.Соловейчик)
Будь-який сильний тиск сприймається дитиною, як примус і викликає «ефект бумеранга» - протидію. Що ж робити? Змініть стиль свого спілкування, а саме:
Починайте говорити з дитиною не з слова «ТИ» а з слова «Я»
Наприклад: «Ти повинен прибрати свої іграшки» замініть на «Мені не подобається, якщо іграшки розкидані».
На перший погляд різниці у висловлюваннях не має і ви все одно хочете щоб дитина прибрала іграшки за собою, але у відповідь на «ТИ» дитина ображається, відгороджується, а у відповідь на «Я» малюк намагається виправдати довіру дорослого і буде набагато ефективнішим тому, що воно реалізує довіру і збереже в дитини добре самопочуття.
Звернення з «Я» дає можливість дітям більше довідатися про нас дорослих. Часто ми відгороджуємося від дітей панцирем «авторитету», що намагаємося удержати за будь-яку ціну. Іноді діти навіть дивуються, коли довідаються, що батько і мати щось відчувають!
Якщо ж ви відкриті і щирі у виявленні своїх почуттів, діти стають більш щирими у виявленні своїх. Вони починають відчувати: дорослі їм довіряють і їм теж можна довіряти.
Висловлюйте своє почуття без наказу або догани, залишайте за дітьми можливість самим прийняти рішення. І тоді вони починають враховувати наші бажання і переживання.
Щоб успішно зробити зауваження, яке дасть результат необхідно, щоб воно містило в собі три елементи:
1. Безоцінний опис поводження дитини: «Якщо ти усюди розкидаєш речі…»
2. Вказівка на те яким чином поводження дитини заважає дорослим: … «я змушена піти в магазин».
3. Характеристика почуттів, що відчуває дорослий: «… мені не подобається брати на себе цей обов’язок».
Якщо коротко, то правильне зауваження охоплює три моменти ситуації:
-
поводження дитини,
-
почуття дорослого,
-
наслідки поводження дитини для дорослих.