Пам’ятки Головного управління ДЕРЖПРОДСПОЖИВСЛУЖБИ в Одеській області:

• «Щодо правил збору продуктів харчування та приготування їжі для гуманітарних потреб та для військових»

Звертаємо увагу на основні рекомендації для роботи гуманітарних штабів із збору продуктів
харчування, з метою профілактики харчових отруєнь та харчових токсикоінфекцій.

Дотримання таких простих правил може врятувати цивільне та військове населення від
харчових отруєнь та харчових токсикоінфекцій:

• Залучати до роботи (збору, розвантаження, транспортування харчових продуктів) лише здоровий персонал (без підвищеної температури, кашлю, без ознак діареї, витікання з носа, очей, без висипань на шкірі).
• Обов’язковою є гігієна рук відповідальних осіб та відсторонення від такої роботи осіб, які мають ознаки кишкових інфекцій.
• Сировину та готові харчові продукти приймати, зберігати, транспортувати максимально окремо!
• Забезпечуйте умови зберігання харчових продуктів; за відсутності холодильника доцільно передбачити склад за межами приміщення.
• Оцінюйте цілісність і герметичність пакування харчових продуктів та строки придатності.
• При розфасуванні продукції безпосередньо волонтерами бажано перевірити термін придатності і умови зберігання. Це допоможе правильно розподілити продукти й продумати меню на місці.
• Про отриманні сировини (м’ясо, риба тощо) з метою зменшення ризиків, піддавати її максимально можливій термічній обробці. Переконайтеся, що м’ясо або риба повністю просмажені, проварені або протушковане.
• Особливу увагу приділіть прийому продукції, яка швидко псується. Якщо такі продукти наявні, то важливо перевіряти їх на органолептичні показники якості - яка їжа на вигляд, на запах та на смак.
• Дотримуйтесь гігієнічних вимог та технології приготування їжі.

• «Щодо попередження гострих кишкових інфекційних хвороб серед населення, пов’язаних з водним фактором»

У  зв’язку з можливістю відключення систем централізованого водопостачання для уникнення дефіциту питної води, місцеві органи влади разом з підприємствами, установами, організаціями зобов'язані вжити невідкладних заходів щодо створення стратегічного запасу питної води гарантованої якості на відповідній території.

• Заборонити використання колодязної та водопровідної питної води без лабораторного підтвердження її якості, навіть для господарських потреб, у зв'язку з ймовірним хімічним та мікробним її забрудненням.
• Організувати пункти підвезення та розливу питної води.
• Для транспортування та зберігання питної води використовувати автоцистерни та резервуари, а також тимчасово підведені водогони з артезіанських свердловин.
• Експлуатація свердловин можлива за умов лабораторного контролю якості води територіальними центрами контролю та профілактики хвороб.
• Забезпечити санацію шахтних колодязів (каптажів) та знезараження води в них.
• Через засоби масової інформації, інтернет мережу безперервно проводити інформування населення щодо небезпеки використання води з неперевірених децентралізованих і централізованих систем водопостачання для питних та інших потреб.
• Поки органи місцевої влади працюють над забезпеченням питної води в регіонах, населенню важливо відстежувати місця та графік підвезення питної води.
• До того, як ви впевнені у якості питної води, можна користуватися тільки добре прокип'яченою водою.
• Для приготування їжі обов'язково використовуйте перевірену питну воду, застосовуйте термообробку (варіння, смаження, запікання).
• Овочі та фрукти ретельно мийте кип'яченою водою, потім обдавайте окропом.
• У разі підозри щодо розвитку ознак інфекційних захворювань (підвищення температури тіла, лихоманка, запамарочення, головний біль, болі у животі, нудота, пронос, нежить, кашель, пожовтіння шкіри, склер очей, висипи на тілі, поява гнойників і т.д.) терміново зверніться за медичною допомогою, не допускайте самолікування тому, що перебіг багатьох інфекційних хвороб змінний і може бути незвичним.

​

• «Щодо йодної профілактики у разі виникнення радіаційної аварії»

Йодна профілактика здійснюється лише після офіційного оповіщення в ЗМІ і полягає у введенні в
організм людини препаратів стабільного йоду в разі радіаційної аварії та за умови впливу на людину радіоактивних ізотопів йоду.

Йодна профілактика застосовується до моменту впливу радіоізотопів йоду або протягом перших 6
годин після поглинання радіації щитоподібною залозою.

У надзвичайних ситуаціях, за відсутності таблетованої форми калій йодиду, як виняток (!), можуть
бути використані інші препарати, що містять йод: спиртовий розчин йоду та розчин Люголя.

Оптимальний ефект йодної профілактики досягається при прийомі препарату за 6 і менше годин до надходження радіації. Прийом препарату одночасно з надходженням «хмари» залишається ефективним та через 6 годин після інгаляційного надходження приводить до 2-х кратного зниження дози.

Регламентом проведення йодно їпрофілактики у разі виникненн ярадіаційної аварії встановлено такі вікові групи та дозування препарату стабільного йоду (калій йодид):

діти до 1 місяця (немовлята й діти, які перебувають на грудному вигодовуванні) - 16 мг,

діти від 1 місяця до 3 років - 32 мг,

діти від 3 до 12 років - 62,5 мг,

підлітки від 13 до 18 років, дорослі до 40 років, вагітні та матері, які годують груддю - 125 мг.
Рекомендовано споживати калій йодид після споживання їжі.

Важливо! Калій йодид приймається лише після офіційного оповіщення в ЗМІ про радіаційну
аварію та необхідність проведення йодної профілактики. Дорослому населенню старше 40 років йодна профілактика не проводиться.

Можливе застосування для йодної профілактики розчину Люголя та спиртового розчину йоду,
однак це повинно розглядатися, як виняток, а не рівноцінна заміна таблетованої форми калію йодиду.

Спиртовий розчин йоду 5% застосовується для дорослих і дітей старших 12 років по 1 мл (44
краплі) в 1/2 склянки молока або води.

Дітям від 2 до 5 років можливе застосування 2,5 % спиртового розчину з розрахунку 20-22 краплі 1 раз або по 10-11 крапель 2 рази в один день на 1/2 склянки молока або води.

Розчин Люголя (водний розчин, містить 5% йоду та 10% йодиду калію). Застосовується для дорослих і дітей старших 12 років по 22 краплі, або 1 мл розчину в 1/2 склянки молока або води. Для дітей від 5 до 12 років по 10-11 крапель 1 раз або по 5-6 крапель 2 рази в день на 1/2 склянки молока або води.

Іншим віковим групам не призначається.

Важливо! Отже, йодна профілактика здійснюється одноразово (!) шляхом прийому йодовмісних
препаратів. Звертаємо увагу, що нераціональне приймання препаратів йоду може призвести також до негативних наслідків. Приймати лише у разі радіаційних аварій та одноразово і відповідно вищезазначених рекомендацій.

Дотримання таких простих правил може врятувати здоров’я та життя цивільного населення та
військових від радіаційного ураження.

• «Що робити у разі хімічної небезпеки?»

В умовах війни з РФ та бомбардування російською армією режимних об’єктів та об’єктів інфраструктури може трапитися хімічна аварія.

Важливо розуміти алгоритм дій у разі надзвичайної ситуації.

Хімічна аварія — це порушення технологічних процесів на виробництві, пошкодження трубопроводів, ємностей, сховищ, транспортних засобів при здійсненні перевезень і т.п., що призводять до викиду або протоки аварійно-хімічно небезпечних речовин (АХНВ) в атмосферу в кількостях, що становлять небезпеку масового ураження людей та тварин.

Важливо слідувати вказівкам місцевої влади та ДСНС.

Тож одразу ж після оголошення тривоги внаслідок надзвичайної ситуації відкрийте офіційні повідомлення установ та виконуйте те, що вказано в їхніх алгоритмах.

Як зрозуміти, що ви потрапили під вплив небезпечних речовин?

Хімічні сполуки можуть подразнювати очі, слизові оболонки, шкіру та дихальні шляхи. У людини може виникати утруднення дихання, кашель, виділення мокротиння, іноді і з домішками крові, нежить, відчуття сухості в горлі, осиплість голосу, нежить, носова кровотеча, біль у грудях.

При подразненні слизової оболонки очей серед симптомів почервоніння, запалення, набряклість, помутніння рогівки, ураження райдужної оболонки очей. При гострих отруєннях — головний біль, запаморочення, загальна слабкість.

Хімічне забруднення також може ускладнити хронічні захворювання легенів, такі як астма та емфізема.

При отруєнні хлором у людини може спостерігатися різкий біль у грудях, різь в очах, сльозотеча, задишка, сухий кашель, блювання, порушення координації рухів та поява бульбашок на шкірі.

При отруєнні аміаком серцебиття та пульс у людини прискорюються, можливі судоми, ядуха, різь в очах, сльозотеча, нежить, кашель, почервоніння і свербіж шкіри.

Як захиститися від впливу небезпечних речовин?

Якщо існує небезпека отруєння АХНВ, вам необхідно швидко вийти з району зараження поперек повітряного потоку (вітру). У разі ураження аміаком спуститися на нижні поверхи будівлі, у разі ураження хлором — піднятися на верхні.

Використовуйте протигази всіх типів, за їх відсутності — ватно-марлеві пов’язки, змочені водою або 2-5% розчинами питної соди (при ураженні хлором), оцтової або лимонної кислоти (при ураженні аміаком).

В приміщеннях:

провести герметизацію приміщення: щільно закрити вікна і двері, димоходи, вентиляційні люки;

вхідні двері «зашторити», використовуючи будь-яку щільну тканину;

заклеїти щілини у вікнах і стиках рам плівкою, лейкопластиром;

при появі запаху використовувати засоби захисту органів дихання – можна використати ватно-марлеву пов’язку змочену 2%-м розчином питної соди.

Поза приміщенням:

при необхідності (наявність запаху) захистити органи дихання засобами індивідуального захисту;

не перебувати в понижених ділянках місцевості - долинах, ярах, тощо;

не перебувати довго в підвалах і в напівпідвальних приміщеннях;

намагатись знаходитись на підвищеннях;

слідкувати за напрямком вітру.

При ускладнені ситуації (при зміні напрямку вітру) визначити маршрут виходу із зони потенційної хімічної небезпеки (виходити в сторону, перпендикулярну напрямку вітру) та якнайшвидше покинути цю зону.

При сприятливій зміні вітру після виходу із зони забруднення або отриманні сигналу про закінчення хімічної небезпеки:

відкрити вікна і двері, провітрити приміщення;

змінити верхній одяг;

прийняти душ або вимити відкриті частини тіла з милом;

виключити будь-які фізичні навантаження.

Продукти харчування (овочі та фрукти) промити слабким (2%) мильно-содовим розчином.

Перша медична допомога при хімічній небезпеці

При ураженні хлором:

Постраждалого необхідно негайно вивести на свіже повітря, щільніше вкрити і дати подихати парами води або аерозолем 0,5% розчину питної соди протягом 15 хвилин. Не дозволяйте потерпілому пересуватися самостійно.

Транспортувати постраждалого можна лише у лежачому положенні. Уразі необхідності — зробити штучне дихання способом «рот в рот».

При ураженні аміаком:

Постраждалого слід негайно винести на свіже повітря.

Транспортувати потерпілого необхідно у лежачому положенні. Забезпечити тепло та спокій, дати зволожений кисень.

Основним засобом боротьби з хлором є вода.